Чому дерева обрізають на стовпи і як з цим боротися?

16:10
5018
views

Сьогодні, мабуть, усі мешканці обласного центра помітили, що дерева у нас «стрижуть» ну дуже вже коротко, іноді жодної гілочки не залишають. Звичайно, кілька років тіні під таким деревом не буде, але, може, так краще для самого дерева?

Кропивничанка Надія Паливода впевнена, що для багатьох дерев наслідки такої обрізки можуть бути фатальними. А обрізають так дерева ті підрядні підприємства, які, крім власне обрізки дерев, ще й дровами торгують…

Надія Паливода має філологічну освіту, займається перекладами, працює редактором відділу міжнародних новин інтернет-проекту. Проте у місті вона більше відома як палка захисниця дерев.

– Я звернула увагу на варварську обрізку дерев у місті навесні 2015 року. Виклала фото в соцмережах. І виявилось, що ця тема хвилює багатьох.

Коли Надія зрозуміла, що має у місті багато однодумців, створила у «Фейсбуці» групу «Озеленення. Кропивницький», яка згодом перетворилася на громадську організацію. Офіційно зареєстрованому ГО легше достукатися до влади, до депутатів, ніж просто групі однодумців.

Питаємо:

– А звідки взагалі пішла ця мода обрізати дерева на стовпи?

– З радянських часів. Після війни, коли у містах швидко треба було відновити зелені насадження, прийняли рішення саджати тополі, тому що тополі швидко ростуть і найкраще поглинають шкідливі вихлопи. А потім ці тополі так обрізали – до трьох-чотирьох великих гілок. Тополі можна й навіть іноді треба саме так обрізати. Пухові тополі після такої обрізки нарощують нову крону й років п’ять-шість не дають пуху. А пірамідальні тополі зазвичай ростуть дуже високі, стають аварійними, там у середині дуже багато сухих гілок, і їх теж час від часу треба так обрізати.

Але у нас так почали обрізати і клени, і берези, а цього робити не можна. Ці дерева дуже погано переносять обрізку.

До того ж, за правилами, робити таку «омолоджувальну» обрізку можна у лютому-березні. Тоді дерево встигає загоїти ці рани. Якщо ж обрізку робити восени, то дерево не має сил на те, щоб залікувати зрізи, туди потрапляють бактерії, і дерево починає хворіти. Це може бути непомітно у перші роки. Навесні дерево пустить нові гілочки, і наче все буде гаразд, але всередині воно вже буде хворе. І років за п’ять, коли ми вже й забудемо про цю обрізку, загине.

Оцей клен (на фото) на вулиці Паученка, біля краєзнавчого музею, загинув внаслідок обрізки у грудні 2015 року. У клена, як і у берези, дуже рідкий сік. І якщо зрізи не обробити, сік просто випаровується.

Іноді мене просто дивують люди, які роблять обрізку. Часто вони не розуміють елементарних речей. Для цього не треба мати спеціальної освіти чи глибоких знань з дендрології. Є правила утримання зелених насаджень – дуже прості, де написано, які дерева добре переносять омолоджувальну обрізку, а яким можна робити тільки санітарну та формуючу – обережно видаляти сухі гілочки, молоді пагони і т.п.

– Ви говорили про пухові тополі. Може, має сенс замінити їх на ті самі липи?

– Може, й має, хоча це спірне питання. Але ж у нас мова про заміну взагалі не йде. Знаєте, скільки саджанців закупило місто у 2015-16 роках? Нуль. Знаєте, скільки планує закупити у 2017-2021? Теж нуль. А при цьому у минулому році КП «Благоустрій» спиляло 690 дерев. Це офіційні дані. На цей рік в міському бюджеті виділено 3 млн грн на обрізку дерев, 2 млн – на зпил, і жодної копійки на придбання та висадку! Тож коли кажуть про заміну тополь, то насправді мова йде про знищення. А ці тополі після грамотної обрізки можуть кілька років не давати пуху.

– Ви захищаєте також каштани. Але ж люди хочуть позбутися їх через мінуючу міль, адже каштани і виглядають жахливо, і насправді користі від них небагато, бо вони втрачають листя ще в середині літа.

– Мінуюча міль – це проблема всієї Європи. До нас цей шкідник потрапив у 2004 році й дуже швидко розповсюдився. Але проблема в тому, що мінуюча міль їсть не тільки каштани. Дендролог Євген Ткачук знаходив у Кропивницькому та показував нам листя липи, клена, поїдене міллю. Якщо ми знищимо усі каштани, міль просто перекинеться на інші дерева… Слабке місце цього шкідника в тому, що він зимує в опалому листі. І якщо це листя вчасно збирати, вивозити кудись подалі від міста, то шкоду можна зменшити. Є й спеціальні препарати, ін’єкції у стовбур.

– Але ж вони досить дорого коштують – близько 20 євро на одне дерево…

– Це ви кажете про зарубіжні та дійсно більш якісні препарати. Але є й українські. Може, не настільки ефективні, але по 50 грн. Та й 20 євро – це насправді не так дорого. Знаєте, скільки коштує обрізка одного дерева? 1700 гривень. А знесення дерева – 2500 гривень. І ці кошти ми платимо з міського бюджету за скалічення наших дерев. Може, логічніше було б використати їх на ін’єкції?

– Зараз у місті саджають багато хвойних дерев. Вони можуть замінити листяні?

– На жаль, ні. На відміну від лип, тополь, хвойні дерева не збирають на листя бруд та шкідливі вихлопи. До того ж значна частина цих дерев приречена. Клімат змінюється і стає неприйнятним для багатьох хвойних порід. От у нас нещодавно загинули сорокарічні ялини на вул. Куроп’ятникова. Перша думка була – отруїли. І знайшлися, звичайно, бабусі, які на власні очі бачили, як хтось щось під ці дерева підливав… Але насправді ніхто їх не труїв. Просто загинули через зміну клімату.

А ясені у дендропарку! Вже два рази їх повністю з’їдає гусінь, і вони гинуть. З боку вулиці Волкова дуже багато засох­лих ясенів. Раніше ж стільки цієї гусені не було.

– А які дерева краще саджати у місті?

– Тополі, липи, клени, берези, акацію. Дуже гарно приживається катальпа. Взагалі багато можна саджати. Але треба правильно вибирати місця. Бачили сакури біля «Велмарту»? Чудові дерева, дуже красиві. Але там, між двох доріг, їм погано. Сакура – дерево для парку, саду, де за ним доглядатимуть.

Зараз управління ЖКХ планує провести акцію по заміні старих дерев у центральній частині міста. Ідея в тому, що кожен мешканець міста може придбати власним коштом дорослу липу або клен, а «Благоустрій» висадить дерево. Це вже не так дешево, як саджанці. Такі дерева коштують вже 250-300 грн, бо їх перевозять з комом землі і т.п. Але це дійсно вихід. Дуже хотілося б, щоб депутати, політики, керівники підприємств відгукнулися на цю акцію.

У суботу Надія Паливода з однодумцями висаджували клени та липи на набережній. Питаємо: чому саме на набережній і куди поділися ті дерева, які висаджували там у минулі роки?

Виявляється, місць, де можна посадити дерево, у нашому місті не так багато, як здається.

– Ми не бачимо цього, але по всьому місту під землею проходять електричні й телефонні кабелі, водопровідні та каналізаційні труби. Для того, щоб посадити дерево, треба прийти на погоджувальну раду (вона по п’ятницях збирається у виконкомі, і в неї входять представники «Укртелекому», обленерго і т.п.), відмітити на карті місця, де ви хочете садити дерева, і представники всіх організацій мають звірити вашу карту з власними схемами, тільки тоді можна отримати дозвіл земельної комісії.

Надія пояснює, що за висадку дерева без дозволу вас, звичайно, не заарештують. Проте може бути дуже неприємно. Так, скажімо, на вулиці Жадова мешканці багатоповерхівки висадили у власному дворі кілька дерев. А тепер обленерго просить дозволу міськради на знищення цих дерев. І отримає його. Бо, як виявилося, під цим місцем пролягає високовольтна лінія. Звичайно, на глибині в кілька метрів, і, поки дерева молоді, шкоди від них нема, проте коріння буде рости…

Так само треба дивитися, чи не висаджуєте ви дерево під дротами чи поряд з ними. В іншому випадку енергетики щороку калічитимуть ваше деревце, поки воно не загине. Вони ж не садівники, їхнє єдине завдання – зробити так, щоб від дерева до проводу було не менше метру.
Що ж до того, чому всі садять дерева саме на набережній , а там і досі нічого не росте, Надія пояснює:

– Тому що саджанці треба поливати. Вони просто гинуть від засухи в перше ж літо. Там, на набережній, у минулі роки якась тютюнова компанія висадила кілька катальп. Здавалося, вони вже засохли. Але потім пішли дощі, і вони ожили! Саджанці просто треба огороджувати, щоб їх не зламали, поливати… Я не розумію, як можна посадити маленьке деревце й забути про нього. Це все одно що народити дитину, а там хай якось вже сама, головне ви ж вже зробили. Маленьке деревце, як і дитина, потребує піклування, захисту…

До речі, Надія Паливода не вважає, що міська влада чи працівники КП «Благоустрій» мають злочинні наміри. І бачить своє завдання не в тому, щоб боротися з ними, а в тому, щоб шукати спільну мову.

– І депутати, і міський голова – нормальні звичайні люди. Вони так само, як ми, хочуть, щоб у місті були дерева. Проте більшість людей просто не бачить масштабів проблеми, не замислюється над тим, правильно чи неправильно обрізають дерева в місті…