Кузьменко здійснив бажання восьми діток з Новоархангельська (ФОТО)

11:01
0
1045
views

Голова Кіровоградської облдержадміністрації Сергій Кузьменко здійснив бажання восьми діток з Новоархангельська, які відвідують гурток крою і шиття тамтешнього Будинку дитячої та юнацької творчості.

Про мрії діток він дізнався три тижні тому під час робочої поїздки у район, повідомляє «КП». Тоді малеча написала листа Святому Миколаю, а голова облдержадміністрації пообіцяв його передати.

«Уявляєте, я взяв у вас цього листа, прийшов на роботу, поклав його на підвіконня, а потім помітив, що його немає. Зник! Пізніше Миколай повернув цього листа вже з подарунками! Я дуже здивувався, швидко зібрався і поїхав до вас, – розповів дітям Сергій Кузьменко. – Тепер слухайтеся батьків, учителів і шануйте іграшки, які вам приніс Миколай».

Діти до останнього не вірили, що їхні бажання здійснилися. Втім, коли побачили омріяні іграшки – емоцій не приховували.

«Я дуже мріяла про таку ляльку. Мама обіцяла купити її на день народження, але щось не вийшло. Тому я написала це бажання Миколаю. Але, якщо чесно, не сподівалася, що мрія здійсниться… Не вірила! А диво сталося!» – поділилася враженнями дев’ятирічна Христина.

«Завжди, коли я писала листи Миколаю, мої мрії здійснювалися. Але я знаю, що подарунки приносила мама, бо, коли мені було шість років, старший брат розповів, що Миколая не існує. У цьому листі я написала, що хочу гіроборд. Моє бажання і цього разу виконалося. Рада на всі сто відсотків», – сказала восьмирічна Каміла.

«Це лего «Френдс». Дуже популярна гра, її всі діти хочуть, але не у всіх є, бо вона дуже дорога. Тепер ясно, чому мені Миколайчик нічого не приніс під подушку, – він готував мені цей подарунок. Це ж тепер скільки терпіння треба мати, щоб усе зібрати! Якщо що, мені бабуся допоможе. Вона класна, не раз допомагала», – зізналася восьмирічна Софійка.

Керівник гуртка Світлана Цистан зазначила, що дітки дуже чекали втілення мрій. У якийсь момент засумували навіть, бо думали, що їхні бажання не здійсняться: «Вони так чекали подарунків! У них стільки радості! Христина підходить до мене і каже: “Я така рада, що в мене ледве температура не піднялася”… Діти настільки позитивні, настільки життєрадісні! Поряд із ними і сама почуваюся дитиною. Коли вони написали листа, то одразу сподівалися, що мрії здійсняться. А коли пройшло трохи часу, казали: “Та ні, нам такі дорогі речі не подарують…” Але, коли вони побачили ці подарунки, – емоції зашкалювали. Радію за них, бо рідні їм такі подарунки навряд чи могли б зробити».