Минулого тижня депутати міськради проголосували за залучення позики на купівлю медичного обладнання для легеневої «інтенсивки» на Валах, перший лізинговий платіж за 10 нових тролейбусів з автономним ходом та підтримку теплового господарства Кропивницького напередодні нового опалювального сезону.
Йдеться про кредитну лінію державного «Укрексімбанку» – до 70 мільйонів гривень на строк до п’яти років під 12% річних. Умови запозичення ще має погодити Мінфін.
З огляду на дискусію, яка виникла з цього приводу, відповідаємо на питання, чи справді це потрібно, чи посильне таке боргове навантаження для міського бюджету, та, головне, чи не зависокі відсотки.
У порівнянні
Питання вартості кредиту викликало найбільший резонанс. Лунають заяви, наприклад, про те, що Вінниця, Житомир, Львів, Миколаїв залучають гроші під 6% чи навіть 4% – вдвічі-втричі дешевше! Ми звернулися до офіційних та відкритих джерел, щоб з’ясувати, чи це справді так.
Торік міська рада Вінниці прийняла як мінімум два рішення про здійснення запозичень у формі кредиту – у травні та листопаді. У першому, №1769, мова про кредит державного «Укргазбанку» в сумі 249 мільйонів гривень на п’ять років під 19,5% річних. В 3,5 рази більше та на 7,5% річних дорожче, ніж у нас.
У другому рішенні, №2015, йдеться про кредит Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО) у сумі 14,9 мільйона на строк до п’яти років під 3%. Такий же кредит від НЕФКО раніше отримав і Кропивницький для підвищення енергоефективності в навчальних закладах і вуличному освітленні – на таку ж суму, під ті ж 3%. Наразі це єдине запозичення, залучене містом.
Далі: Миколаїв, Житомир та Львів. Усі три міста протягом останніх двох років залучали кредити Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР), усі три – на розвиток комунального електротранспорту. Справді, під 6-7% річних. Але є деталь: усі ці кредити – в євро. З курсовими ризиками та переплатами, адже міські ради не мають валюти – щоб розраховуватись, її треба купувати. У будь-якому українському банку ставки за валютними кредитами грубо вдвічі нижчі за гривневі.
І, якщо вже порівнювати з нашими 70 мільйонами гривень на п’ять років, варто зупинитися на сумах та строках. У Житомирі це 10 мільйонів євро (більше 320 млн грн), у Львові – 156 мільйонів євро (майже 570 млн грн), у Миколаєві – 20 мільйонів євро (майже 650 млн грн). Усі три кредити – на 13 років, тобто віддавати їх будуть два, а то й три наступних скликання міської влади.
Про Львів як приклад у сфері муніципального кредитування взагалі розмова окрема – за даними директора департаменту фінансової політики тамтешньої міськради Олега Іщука, борг їхніх комунальних підприємств тільки за міжнародними кредитами у 2018 році складав 110 мільйонів євро та майже 8 мільйонів доларів. За його словами, ці кредити місто повертатиме до 2030 року. І продовжує позичати. У червні поточного року, наприклад, «Укргазбанком» була оприлюднена публічна пропозиція облігацій внутрішніх місцевих позик Львівської міської ради на 300 мільйонів гривень з відсотковою ставкою до 18,9% річних. У Кропивницькому теж опрацьовують можливість випуску облігацій, щоб залучити кошти під проєкт модернізації системи теплопостачання міста, який коштує біля півмільярда гривень. Але із ставкою до 5% річних.
Необхідність?
Міське керівництво стверджує: додаткові кошти потрібні, щоб не зупиняти розпочаті інвестиційні проєкти. За даними очільника Кропивницького Андрія Райковича, у першому півріччі, зокрема, через карантинний «параліч» діяльності чималої частини місцевого бізнесу, який наповнює бюджет своїми податками, місто недоотримало 47 мільйонів запланованих доходів. Також у пасиві – 100 мільйонів недоотриманої державної дотації та понад 50 мільйонів власних коштів, витрачених на боротьбу з коронавірусом, зокрема на зарплатню та доплати медикам, які має фінансувати держава.
– В яку б політику хто не грався, ми маємо 20 вересня підписати акт готовності до опалювального сезону, а за настання нормативних температур – розпочати його. Наразі тільки за розподіл газу КП («Теплоенергетик». – Авт.) заборгувало облгазу біля 25 мільйонів гривень, – зазначає міський голова.
За великим рахунком, не викликає сумнівів необхідність інвестування в оснащення легеневої терапії, яку створюють авральними темпами з огляду на можливість другої хвилі епідемії COVID-19 восени на тлі щоденних повідомлень про нові рекорди захворюваності в Україні та найвищого відносного показника смертності серед захворілих саме на Кіровоградщині. У травні головний пульмонолог області Олександр Рижко наголошував: сьогодні допомога профільним хворим у Кропивницькому, власне, як і в області, надається єдиним спеціалізованим відділенням обласної лікарні на 30 ліжок.
Чи треба збільшувати парк комунального транспорту – питання також не дискусійне, враховуючи як один з прикладів неодноразово наголошену спостерігачами недостатність потужності сполучення з селищем Новим в умовах карантинних обмежень. Вже було озвучено, що частина нових тролейбусів поїде саме туди.
Повертаючись до теми відсотків та строків, варто зазначити також: мова не про цільовий кредит, а про кредитну лінію.
– Це гнучкий інструмент, можна брати стільки й тоді, скільки й коли потрібно, і гасити, коли потрібно, – пояснює міський голова. – Сума сплачених відсотків залежатиме від того, коли та в якому обсязі буде погашено запозичене. Ми плануємо погасити раніше повного п’ятирічного строку. За підсумками 9 місяців ми розумітимемо реальний стан бюджетних надходжень і зможемо чітко прогнозувати. Наразі плануємо максимально розрахуватися вже до кінця цього року, відповідно, сума сплачених відсотків буде мінімальною.
№17 (1586)