Надзвичайно холодна весна та аномально дощове літо викликають занепокоєння з приводу майбутнього врожаю. Весняні заморозки пошкодили значну частину кісточкових фруктів, тож на урожай вишень чи абрикос в Кіровоградській області можна не розраховувати. Але, як кажуть, «сім років мак не родив – і голоду не було», бо головне – хліб! За коментарем і за секретами високих врожаїв ми звернулися до директора Інституту сільського господарства Степу Національної академії аграрних наук України Ігоря Семеняки:
– Якщо озимі та ярі зернові групи були посіяні згідно агрономічних правил, то вони зараз знаходяться в доброму стані. Восени були деякі території, де озимі були не в зовсім задовільному стані, але погода сприяла, і перезимували добре. Тим більше що сніжна зима поповнила запаси вологи до середніх багаторічних показників. Якщо минулий рік була суха й тепла зима, тому поповнення вологи не відбувалося, то цей рік зима вплинула дуже позитивно. Зима перейшла в весну, весна була помірною, прохолодною, і це добре сприяло кущенню для формування високої продуктивності озимих зернових.
Сівба ярих, ячменю, наприклад, відбулася в нормальні середні багаторічні строки, тому заклалися, скажемо так, підвалини наступного врожаю. Чому я кажу підвалини, бо зараз це поки що трава.
Що стосується озимої зернової групи за травень. По наших дослідженнях, аналізу багаторічних даних відношення кількості опадів, часу їх випадання та врожайності, то якраз травень і початок червня – це визначальні початкові дані для формування високого врожаю озимих зернових – ячменю та пшениці. Тобто ми робимо висновок, що потенціал, і не лише гібридів, перевищує 100, а в окремих випадках – 140 центнерів з гектару. Але щоб його реалізувати, треба створити оптимальні умови.
– 140 центнерів? Так багато?
– Потенціал – це те, що теоретично можливо. 100-140 центнера з гектара або 10-14 тонн з гектара – такий зараз потенціал. Ви праві, це дуже багато, тобто наука створила цей потенціал. Питання, чи може виробництво його реалізувати. Як правило, виробники реалізують потенціал на рівні 30-35%, іноді до 60%. Тобто в виробництві виходять на 5-7 тонн з гектара, але якщо брати Черкащину, Вінниччину, вони виходять і на 10, і на 12 тонн з гектара. Власне, потенціал – це те, що можливе, а реалізація потенціалу – це той відсоток, який може бути практично можливим. Так от, зараз погодні умови дуже сприятливі для максимальної реалізації потенціалу. Інше питання, як в господарствах було закладено підвалини майбутнього врожаю, тобто, чи давали добрива? Не лише азотні, але й комбіновані, комплексні добрива, чи зробили своєчасний захист посівів від бур’янів, чи зробили захист від шкідників і хвороб? Якщо весь цей комплекс робиться, а його ще потрібно проводити, бо дуже багато опадів, то це правильно.
– Хочеться уточнити, кажуть, що надмірні опади можуть негативно вплинути на розвиток хвороб у рослин.
– Дощ то є, то нема. Одні господарства встигають, інші на якомусь полі не встигають обробити, тому дуже важливий момент, як спрацювали в квітні – на початку травня, коли можна було проводити фунгіцидне оприскування. Тобто є господарства, які це зробили, а є такі, що це не зробили. Не можна казати, що тільки погода винна, але організаційні моменти теж мають значення. Кореляція на розвиток хвороб від надмірної вологи є, але коли ми робили кореляцію дощів з урожаєм, то опади в травні й на початку червня – це завжди високий врожай. Інше питання – хвороби, але з ними потрібно боротися, робити профілактику, як правило – до колосіння, фази кущіння та виходу в трубку, а потім ще раз, по колосу.
– Все просто?
– Європа звична до таких погодних умов, а в нас зараз європейські погодні умови, тому потрібно захищати посіви технічним чи біологічним способом, у кого яка технологія.
– А у вашому інституті все по науці?
– Якби в нас були гроші, ми б взагалі все робили по науці, але держава гроші не виділяє, тому обходимося тим, що маємо.
– А яка ситуація по області?
– Я вам скажу, що в зв’язку з тим, що знищена структура оповіщення, що було зруйновано міністерство (аграрне) і воно зараз лише відновлює свою роботу, то по районах даних немає, по області точних даних немає. Є облікове коло – 50 підприємств на всю область, які дають інформацію в департамент агропромислового розвитку, але це з півтори тисячі господарств, їх навіть більше. Ми маємо інформацію від тих, хто до нас звертається. Є сподівання на знімки з космосу, але я скажу, що в цілому Кіровоградщина в сприятливих умовах.
– Тобто і по окремих районах немає чогось надзвичайного, десь дощі, а десь засуха?
– Засухи немає, однозначно. Серед усіх областей України Кіровоградщина в лідерах по запасах вологи в метровому шарі грунту.
– Навіть так? Це вперше за багато років?
– Так, а волога – це добре не лише для озимої групи, але й для ярої, і для кукурудзи, сої, для всього. Це плюс, інше питання, що дощі носять зливовий характер, це може наробити біди, але це надзвичайні ситуації локального характеру. Не глобальні, як це було в минулому році, коли була засуха в 5 областях України й Кіровоградщина серед них. Зараз такої проблеми немає.
– А якщо дощі триватимуть?
– Чому ми будемо гадати на кавовій гущі? Учора «Синоптик» писав, що дощу не буде, а в нас було аж два зливових дощі, але це теж локально. Тому за глобальні наслідки ми не говоримо – ні за посуху, ні за надмірні зливи. Якщо брати по нормі, то за травень випало більше опадів. По червню теж є певне перевищення, але для рослин це добре. Хіба що соняшник так тісно не корелює з вологою, як кукурудза та соя. Але без вологи в грунті й соняшник у минулому році дав вдвічі меншу урожайність.
– А що по городині, картоплі та овочах?
– І по ним все нормально, хіба що, коли було прохолодно, пізні посіви зрівнялися з ранніми, але це не проблема. Поки що в нас все добре, але в інших областях вилягають посіви, це, знову ж таки, питання до технології, можливо, було передано азотних добрив, а недодано калійних. Але може бути й буря з дощем, цього не витримають і нормальні посіви, можуть лягти, чи окремий сорт, але це питання локального характеру. Приїздіть на наш полігон, побачите більше сотні сортів в гарному стані.
– А можна про Китай, чув, що в них виходять на 150 центнерів пшениці з гектара, це реально?
– У Китаї питання з вологою не стоїть, тому це реально, але я кажу, що 100-140 центнерів з гектара реально навіть і в наших умовах. А урожай кукурудзи може сягати в нас 180-200 центнерів.
– Приємно це чути, а ще більше – побачити…
Чи актуальне корпоративне навчання?