– Кілька місяців не на місці душа була, – каже жителька Бобринця Лариса Сергієнко, син якої Ігор минулого тижня повернувся з російського полону.
– 21 березня син привітав мене з днем народження, після того не дзвонив. Згодом дізналася, що він у полоні з 12 квітня. Шукала інформацію у групі в Фейсбуці, де публікують фото зниклих безвісти. Упізнала Ігоря серед полонених. Дзвонила в його частину. Там підтвердили.
За словами Лариси Сергієнко, коли ставало відомо про черговий обмін полоненими, вона щоразу сподівалася побачити сина в списках. Нещодавно головне її бажання збулося.
– Уранці подзвонили з координаційного штабу, кажуть, син іде на обмін. Зараз Ігор у лікарні. Каже, з ним усе добре. Хоче на побивку додому.
Ігорю Сергієнку – 27 років. Після строкової служби шість років тому уклав контракт, відтоді – професійний військовий. Нежонатий.
– Нема йому коли, – каже мати.
«Навчись рятувати життя». У Кропивницькому проведуть безоплатний тренінг-практикум із надання домедичної...