Миколи Горегляда недорахувалися у військовій частині минулої осені у ході кампанії з визволення Херсонщини – бої за Високопілля, Нововознесенське, Білогірку , Сухий Ставок та Миролюбівку були важкими. «Зник безвісти», – повідомили його сестрі Валентині, яка мешкає на Кіровоградщині. Про те, як Микола Горегляд опинився на підконтрольній Україні території, розповіла Людмила Гуріна, головна спеціалістка відділу Міністерства у справах ветеранів в Кіровоградській області.
– Розшукуючи брата, Валентина звернулася до нас і отримала консультацію, як діяти. Ми направили її в головне управління Національної поліції в області. Там прийняли її заяву про зникнення людини, розпочалося слідство. Потім я ще не раз спілкувалася з Валентиною. Через два місяці після зникнення брата вона розповіла, що бачила в Інтернеті такий відеозапис: 29 полонених солдатів ЗСУ, в тому числі Микола Горегляд, звертаються до української влади з проханням обміняти їх на російських військових, захоплених українцями. З відеозапису випливає, що полонених утримують чеченці, так звані кадирівці. Про це відео Валентина дізналася від колишньої Миколиної дружини, яка мешкає у Миколаївській області. Тій про це повідомили представники міжнародної гуманітарної організації. Вони моніторять інтернет-ресурси, у тому числі російські, де публікується інформація про військовополонених. Натрапивши на відеозвернення 29 українських військових, які опинилися в полоні у чеченського угруповання, міжнародна організація заходилася розшукувати їхніх родичів. Так представники цієї організації знайшли колишню дружину Горегляда. Про те, що Микола Михайлович – живий-здоровий і просить повернути його, Валентина повідомила в поліцію. І от у рамках недавнього, на Великдень, обміну військовополоненими Микола Горегляд повернувся на нашу територію. Зараз Микола Михайлович у лікарні, проходить реабілітацію. Я розмовляла з головним лікарем, він каже, що Горегляд – під наглядом і психолога, і невролога. Надається інтегративна медична допомога. У тому, що чеченці дали можливість бранцям звернутися до української влади, що не збиткувалися над ними, вбачаю позитивну тенденцію: значить, вони зацікавлені в таких обмінах. Здається, вони відчувають силу України, усвідомлюють, що ми переможемо.
Чи актуальне корпоративне навчання?