На жаль, повного враження від концерту відомого львівського хору «Гомін» справити не вдалося. І найбільш очікуваних хітів колективу кропивницькі шанувальники хорового мистецтва, які практично вщент заповнили зал обласної філармонії, не почули.
Можливо, через те, що слухав концерт на балконі й туди не так доноситься вся гама голосів, але очікувалося більшого. А можливо, це просто надмірні сподівання після концертів хору Любовича та інших хорових колективів нашого міста. Хоча це все ж була шоу програма, а не академічний концерт. В цьому плані «Гомін» дійсно руйнує звичні стереотипи. У хору є власний музичний супровід й навіть виконання соло на ударних інструментах. Артисти постійно рухаються, взаємодіють із залом, а солісти змінюють один одного. Здається, жодну із 14 пісень, які пролунали зі сцени від «Черемщини», якою розпочинався концерт, й до «Якщо любиш кохай», якою несподівано завершився виступ, не виконували одні й ті ж вокалісти.
Керівник хору Вадим Яценко, якого, до речі, нещодавно було призначено художнім керівником Національно хору ім. Верьовки, сам особисто виводив своїх дівчат до мікрофонів, взаємодіяв із хористами та глядачами й виконав у цікавому аранжуванні легендарну «Гуцулку Ксеню». Глядачі ж не були простими слухачами на цьому шоу, а активно підспівували виконавцям й майже самі за допомогою хористів заспівали незабутній хіт тріо Мареничів «Несе Галя воду». А ще в своєму власному «гоміновському» прочитанні звучали «Ой летіли дикі гусі», «Стожари», «Зелений гай» та інші відомі українські пісні.
Коли ж концерт мав виходити на свою кульмінацію, цей виступ через клятих ворогів довелося перервати. Вадим Яценко про це повідомляв трохи із сумом і наче вибачаючись сказав: «Ну ми ж майже все вам заспівали». Оцього майже наостанок, здається, й не вистачило. Але це точно не провина хористів «Гоміна», які подарували глядачам щиру радість та ще раз долучили до неповторної української пісні.
Фізична ідентифікація: кому треба проходити, а кому ‒ ні?