Що ви знаєте про рок-гурт «Беz обмежень»? Скоріше за все, нічого. Хіба що фанати проекту «Х-Фактор» пригадають, що ці хлопці брали участь у шоу 2016 року. При цьому група продукує настільки якісний музичний матеріал, що цілком могла б посунути відоміші «Скай» і «Другу ріку».
До Кропивницького «Беz обмежень» прибули вже вдруге, але вперше як гурт, що дає повноцінний сольний концерт. До того хлопці відкрили для себе наше місто на Кропивницькому мистецькому фестивалі, що відбувся в кінці серпня – на початку вересня минулого року. Але історія колективу нараховує вже майже 20 років існування, протягом яких було пройдено все – зліт, падіння, розпад, забуття, відродження. Але краще про все це розповість вокаліст і лідер гурту, а також автор майже всіх пісень Сергій Танчинець.
– Гурт починався в місті Мукачеве завдяки Ігору Рибару, Владу Горобцю та мені. Довгий час ми не розуміли, що ми робимо, – цілий рік придумували назву, ніяк не могли домовитись, яку саме рок-музику будемо грати. Зрештою вирішили себе не обмежувати одним напрямком і грати різну музику – так і виникла назва «Беz обмежень». У 2005 році ми познайомилися з продюсером і переїхали до Києва, у 2007-2008 роках почали працювати на відносно професійному рівні. А потім сталася фінансова криза, і можливостей функціонувати як гурт у Києві в нас не залишалося. Перед нами постав вибір: перейти на самозабезпечення або роз’їхатися по домівках. Тож хлопці з першого складу поїхали назад у Закарпаття, а я залишився – у той момент був закоханий у свою майбутню дружину, що жила в Києві. Це була перша причина, чому я залишився. Була й друга – лише в Києві можна було розвивати свою музичну кар’єру. Був певний період занепаду, а потім, у 2009 році, зібрався новий склад гурту, і з того часу ми з хлопцями продовжуємо працювати.
– Не кожен музичний гурт здатен витримати стільки часу в невідомості – звідки у вас взялося терпіння не закинути музику?
– Про це насправді можна говорити годинами, але спробую сказати дуже коротко: немає такого собі голлівудського героя Сергія Танчинця, який усіх переміг завдяки своїй впертості й цілеспрямованості. Усе відбувалося дуже поступово – Сергій Танчинець, не маючи складу гурту, все одно продукував пісні й тексти. Він не мав можливості, маючи ці тексти й мелодії, не брати до рук гітари й співати. А оскільки гітару до рук узято та є пісня, а ще є склад гурту, Сергій уже не мав права не прийти на репетицію. У цьому немає героїзму, є просто людина, яка не змогла відмовитися від музики. Усі ці моменти й допомогли гурту «Беz обмежень» не припинитись.
– Чи посприяв вашій кар’єрі «Х-Фактор»?
– «Х-Фактор» – це один із дуже крутих періодів життя гурту. Таких періодів насправді було декілька, і першим із них була Революція Гідності, коли наше суспільство нарешті звернуло увагу саме на себе, в тому числі на власну музику. На жаль, щоб це сталося, у перші дні нашої визвольної боротьби загинуло більше 100 людей. Я як автор пісень отримав надзвичайний поштовх до творчості від героїзму й звитяги людей у ті часи. Потім був вдалий альбом «Дихаю тобою», потім була плідна робота команди. А потім сталася пропозиція взяти участь у «Х-Факторі». І я не знайшов жодної вагомої причини сказати «ні». Звісно, є досить багато знавців, музичних критиків, які з деякою зневагою ставляться до подібних шоу-програм, але, з іншого боку, є значна частка українського населення, яка дивиться ці програми. Насправді «Х-Фактор» відкрив далеко не одне ім’я. Для багатьох це та соломинка, за яку можна вхопитися й врятувати свою творчість, свій талант від забуття. Українцям є що показати, і такі шоу, як «Х-фактор», дають змогу це зробити.
– Тут одразу згадується Yurcash на «Х-Факторі-2017» – жива ілюстрація до ваших слів.
– До речі, Юра (лідер гурту Yurcash, раніше виступав під іменем Юрко Юрченко. - Авт.) мене на «Х-Факторі» надзвичайно вразив. Але він не один, у минулорічному сезоні брали участь інші досить відомі команди – такі, як «Нумер 482». Приємно, що ці люди змогли пожертвувати якимись зі своїх принципів, амбіцій і зробити те, що насправді потрібно. Я дуже вдячний «Х-Фактору» за такі можливості. «Х-Фактор» – це лакмусовий папірець, який проявляє людей. Це – світло, яке проявляє фотоплівку й дає можливість побачити, ти насправді артист чи ні.
Між іншим, кореспондент «УЦ» йшов на концерт «Беz обмежень», сподіваючись почути вживу деякі речі, що хлопці співали на «Х-Факторі» (наприклад, кавер-версію American Woman Ленні Кравітца). Сподівання виявилися марними – виступ повністю складався з власних пісень, що входять в альбоми «Дихаю тобою» та «5 хвилин». Але це не стало причиною засмучуватися – у доробку «Беz обмежень» досить багато і драйвових, і ліричних пісень з дуже хорошими текстами. Свій найвідоміший хіт «Без неї ніяк» музиканти виконали на самому початку концерту, а потім повторили на біс. Окреме «дякую» хочеться сказати гітаристу Андрію Радьку – за харизматичність. Приємно здивували глядачі – майже всі присутні знали напам’ять (!) більшість пісень, які співали Танчинець і компанія, і, звісно, підспівували їм. Виявилося, що в Кропивницькому досить багато прихильників гурту «Беz обмежень», готових купити квиток і прийти на концерт. Хлопці були дуже задоволені теплим прийомом кропивничан і пообіцяли приїхати знову – восени. Чекаємо!
«Терра Україна»: кропивничан запрошують на серію інтерактивних лекторіїв з історії України...