У рамках власного проєкту продовжуємо розпитувати в артистів, художників та інших митців, як вплинула на їхню творчість війна. Днями поспілкувалися з Оленою Фурмановою, керівницею і скрипалькою інструментального ансамблю «Єлисавет-ретро» Кіровоградської обласної філармонії. Ось що вона розповіла:
– У лютому ми готували програму, приурочену до 8 Березня. 24 числа стало не до цього. Перші дні війни перебували в ступорі. Згодом розгубленість минула, і разом з іншими працівниками філармонії заходилися допомагати армії – виготовляли вареники, пиріжки.
На запитання, чи співали під час кулінарного процесу, артистка відповіла:
– Не було настрою. А коли поновили концерти, то обходилися без запальних польок – таке зараз недоречне. Так не має бути, щоб одна частина суспільства проливала кров, а інша веселилася. Теперішній наш репертуар – патріотичні, ліричні, життєстверджуючі твори. З нового – «Українська лють», це «Белла чао», покладена на український текст. Виступали кілька разів перед переселенцями. Глядачі плакали, потім підходили до нас і дякували. Наш Олексій Козачинський співає в людних місцях, збирає гроші на потреби ЗСУ. Запис свого виступу з нагоди Дня Української Державності опублікували в YouTube. Починаємо готуватися до ювілею – нинішнього року нашому колективу виповнюється 30 років.
«Я вірю в стійкість українців»