«Там, де сіно возили на швидкій»

Ще зовсім недавно широка громадськість Кіровоградщини уявлення не мала уявлення ні про капнографи, ні про Андрія Табачука та його мільйони. Тепер про них просторікують, як співається в пісні (даруйте за чужинську мову), «в портах, постелях, поездах, под всяким мелким зодиаком», тобто і в овочевих рядах Центрального ринку, і в чергах у поліклініках.

Минулого місяця СБУ повідомила про те, що генерального директора комунального некомерційного підприємства «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області» депутата обласної ради Андрія Табачука запідозрили в службовій недбалості, яка, за попередніми відомостями, коштувала очолюваному ним закладу понад чотири мільйони гривень. Щоправда, спецслужба не оприлюднила прізвища підозрюваного та назви закладу, але шила в мішку не втаїш – невдовзі тільки й розмов було, що про Табачука.

Фабулу оголошеної Табачукові підозри викладено в ухвалі Подільського районного суду за 20 жовтня про застосування до нього запобіжного заходу. Ідеться про 62 капнографи (прилади для визначення концентрації вуглекислого газу в повітрі, яке видихує пацієнт), придбаних закладом у грудні 2024 року за понад вісім з половиною мільйонів гривень. Тобто один прилад обійшовся в понад 128 тисяч гривень. Ринкова ж ціна такого капнографа – близько 68 тисяч гривень. Переплата за 62 капнографи – понад чотири мільйони гривень. У судовій ухвалі зазначається, що Табачук уклав договір з постачальником – ТОВ «Медпровайдер», «незважаючи на наявність лише одного учасника тендерної закупівлі, за відсутності аналізу інших цінових пропозицій». Наслідки, спричинені цим договором, визначено як тяжкі.

Слідчий суддя застосував до Табачука запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання, cаме цього й просив поліцейський слідчий. Це означає, що Андрій Володимирович не має права відлучатися з області без дозволу слідчого і повинен триматися осторонь свідків.

Про відсторонення підозрюваного від посади слідчий не поклопотав. Принаймні в Реєстрі судових рішень такої інформації немає.

Очолюваний Табачуком заклад продовжує рятувати людей, про що регулярно розповідається на сторінці у Фейсбуці. Їхня прес-служба навіть відгукнулася на події у Петропавлівській Борщагівці – закликала нас не плутати справжню екстрену медичну допомогою з фейковою. Про неприємності, які виникли у генерального, звісно, – ні слова.

Промовчала й обласна рада, якій підпорядковуються і «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області», і Табачук особисто – як депутат. Натомість провела для свого апарату заняття на тему «Подарунки й інші заборони та обмеження», передбачене Антикорупційною програмою Кіровоградської обласної ради на 2024 – 2026 роки. На сайті облради ідеться: «Розглянули встановлені законодавством обмеження щодо одержання подарунків…» Щоб пам’ятали: правило про дарованого коня – не для них.

Зате потужно підтримали Андрія Табачука підлеглі.

Завідувач світловодської підстанції Андрій Олешко розповів у Фейсбуці, що таке капнографи, як вони потрібні у порятунку людей, і закликав не поспішати з передчасними висновками про закупівлю їх за завищеними цінами: «Нам усім знайома ситуація, коли сьогодні лунає запитання: «Чому так дорого?», а завтра, у разі критичного випадку, постає зовсім інше: «Чому не забезпечили всім необхідним?».

Між цими двома запитаннями – відповідальність за життя людей. І саме тому рішення щодо оснащення екстреної медичної допомоги мають оцінюватися не поверхово, а з урахуванням реальних потреб служби, медичних стандартів, технічних характеристик обладнання та економічної обґрунтованості його вартості».

Валентин Шаханов, завідувач оперативно-диспетчерським управлінням КНП «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф у Кіровоградській області», розповів про неабиякі досягнення закладу, відколи його очолив Табачук:

«Я працюю на швидкій з 19 років, і коли я починав працювати, в моєму розпорядженні на бригаді був алюмінієвий ящик (з кордіаміном та сульфокамфокаїном в тому числі) та чорний шкіряний (звісно, брудний) мішок Амбу. Все. Вгадайте, скільки успішних реанімацій було в той час у бригад?) Та на моєму УАЗі завгар тодішнього закладу, де я працював, возив своїй корові сіно між викликами (чесне слово)!

Так от, сьогодні Центр, в якому я працюю є Другим чемпіоном України з екстреної медичної допомоги. За минулий місяць бригади Кіровоградщини здійснили 8 успішних реанімаційних заходів, а коли до мене в диспетчерську надходить заявка на транспортування пацієнта на ШВЛ, то замість колишнього жаху «хто поїде???» я відчуваю «владу», оскільки розумію, що на зміні є далеко не одна бригада, яка із великим задоволенням здійснить таке складне транспортування, а я можу обрати, хто ж поїде сьогодні. А знаєте, завдяки чому це все можливо? Бо ті бригади ВМІЮТЬ це робити, бо їх НАВЧИЛИ за останні два роки. А ще, їм Є ЧИМ це зробити. От так «просто»: в них зʼявилися сучасні транспортні ШВЛ, в них є ті маленькі капнографи, через які стільки «сенсацій», в них є сучасні і надійні дефібрилятори/монітори і, що цікаво, вони вмотивовані. Не питайте, чим, ви й так всі знаєте

В голові абсолютно риторичне питання. От цікаво, а як багато з коментаторів, читачів та, головне, авторів «сенсацій», хотіли б, аби їх маму чи тата, не дай Боже, дитину, транспортувала би бригада без того самого капнографа, в якої в розпорядженні тільки інтуїція? Одразу попереджаю, капнограф потрібен пацієнту, аби при механічній вентиляції у нього, простими словами, мозги «не всохли», ну або навпаки, не «набрякли» Як вам? Ой, питання все ж таки риторичне в кубі, правда?)

Ще можна запитати у дружини одного військового з 80% опіками тіла, котрого бригада мого Центру везла 10 годин на літак для лікування за кордон, а чи потрібен був той довбаний капнограф тій бригаді? Вона навіть не вимовить одразу це слово, але досі дякує дівчатам з бригади за живого чоловіка та батька своїх дітей.

А ще хочеться додати про страшне відчуття огиди після перегляду стрічки. Там деякі (здається, навіть, журналісти – я в шоці) пишуть про «агронома». Хах! Там, де сіно возили на швидкій, головним був лікар вищої категорії. А «агроном» обладнав автомобілі до рівня, якого не мають деякі реанімаційні відділення лікарень в області.

 Нічого особистого.

Сподіваюсь, що справедливість і здоровий глузд візьмуть гору.

Дякую усім, хто міняє систему на краще. І не раджу ображати екстренку».

І наостанок – про Табачукові мільйони, зароблені на посаді гендиректора КНП. Не всі повірили, що екстренка – така багата організація. Ми теж не вірили, поки не зазирнули в декларацію Андрія Володировича. Справді, торік отримав понад два мільйони гривень зарплати. До речі, його попередник Олександр Ярошенко за 2024 рік отримав лише мільйон з копійками.

Віктор Іваненко, «УЦ».