«Музей мистецтв» – просто та вишукано

Кіровоградський обласний художній музей перейменували. Тепер він має назву в європейському стилі – «Музей мистецтв». Про цю знакову й довгоочікувану для музею подію журналістка «УЦ» поспілкувалася із його директоркою Тетяною Ткаченко-Сухановою.

– Тетяно Олександрівно, чи це та назва для музею, про яку ви особисто мріяли?

– Короткий варіант цієї назви – так, а ось повний – не зовсім.

– А який повний варіант?

– Комунальний заклад «Музей мистецтв» Кіровоградської обласної ради. Ми ж ініціювали, аби це був обласний комунальний заклад «Музей мистецтв», проте вимоги виявились іншими. Саме таку назву виписали дві депутатські комісії й затвердив голова Кіровоградської обласної ради.

Процес щодо перейменування художнього музею в музей мистецтв був розпочатий ще у 2010-му році. Ми проводили неодноразово опитування й поширювали інформацію з цього приводу. Якщо брати дослівний переклад з англійської, то Art Museum – це все ж таки «музей мистецтв», натомість «художній музей» має зовсім інший переклад. А оскільки й на сайті й в інших ресурсах і документах іноземною мовою ми позиціонуємо себе саме як Art Museum, тобто «Музей мистецтв», то й українською назва має звучати так само, аби уникати складнощів із перекладом. Окрім цього, музей мистецтв – це більш широке поняття, ніж художній музей.

Зараз ми змінюємо наші буклети, афіші, усю друковану та сувенірну продукцію, працюємо над вивісками, логотипами, вже отримали нову печатку, пройшли реєстрацію в податковій та казначействі. Звісно, це досить тривалий процес, але працюємо вже й над брендингом і сподіваємося, що для основного туристичного об’єкта, яким у всій світовій практиці є музей, цей варіант назви буде сприйматися набагато краще та легше. Є невелика проблема з соціальними мережами: сторінку у фейсбуці перейменувати вдалось, а групу – на жаль, ні. Працюємо також над змінами на сайті.

– Які ще види мистецтва з’являться у музеї, окрім художніх, у зв’язку з новою назвою?

– Справа в тому, що останні роки ми вже позиціонували себе не тільки як музей, у якому можна побачити образотворчі та декоративно-ужиткові види мистецтва. У нас ще й широко представлене театральне мистецтво («Театр у музеї» імені Юрія Жеребцова), кіномистецтво (відбуваються регулярні кінопокази), музичне мистецтво в усіх проявах і жанрах, фотомистецтво тощо. Для звичайних художніх музеїв така палітра видів мистецтв нехарактерна, тому нас часто за це критикували, мовляв, яке відношення має фотографія або дитяча творчість до художнього музею? Спочатку критикували, а потім інші почали повторювати за нами.

– Ймовірно, що з офіційною зміною назви та статусу музею кількість нових надходжень різних видів мистецтва збільшиться. Чи вистачить фондів, аби все прийняти та зберегти?

– Коли ми вперше відкривали двері музею для відвідувачів, у фондових зберіганнях в нас налічувалося близько 2 тисяч експонатів, зараз їх більше 12 тисяч, і це – лише основний фонд. До 2004 року музей був у оренді, і ми не мали дозволу розширювати експозиційну площу, наприклад, над сходами, а після того як приміщення стало вже на балансі музею, ми максимально задіяли кожен його куточок. І все одно, те, що зараз бачить глядач в залах нашого музею, – це лише 4 відсотки від тієї кількості експонатів, які ми маємо у фондах, тобто площі нам дуже замало й не лише для представлення, а в першу чергу – для зберігання.

Твори мистецтва мають зберігатися в гідних та прийнятних умовах, з відповідним режимом температури та вологи, й обов’язковою пожежною безпекою, а з цим є багато складнощів. Вже майже два роки ми орендуємо частину приміщення колишнього Нацбанку, але умови там поки не відповідають усім зазначеним вимогам. Ми дійсно отримуємо багато творів і від родин митців, і від колекціонерів, і з митниць та СБУ, тобто музей має гарне реноме, фонди поповнюються, але зберігати й забезпечувати їх дуже важко.

– У світовій практиці поширена тенденція називати музей іменем якогось видатного митця. Чиє ім’я може носити Музей мистецтв?

– Коли ми робили опитування, то пропонували кілька варіантів, наприклад: Музей мистецтв імені Івана Похитонова, найвідомішого у світі нашого художника-земляка та інших не менш славетних митців, але всі вони набрали мало голосів. Тому зараз це поки що не на часі. Є велика плеяда митців – вихідців із нашого краю, кожен із яких гідний того, щоб музей носив його ім’я, але всіма ж іменами не назвеш, тому ми кажемо, що представляємо окремо творчість художників-земляків і намагаємося максимально робити акцент на кожному, щоб чули та знали про всіх.