«Жартуємо: а чи не купити корову?»

З початку літа три переселенських, з Харкова, сім’ї мешкають у будинку в Кропивницькому, який їм надав народний депутат Олександр Дануца, це –нерухомість його родини. Днями кореспондент «УЦ» напросився до них у гості.

Тільки я переступив поріг, як опинився в обіймах чималого чорного собаки, доглянутого й привітного, але загадкової породи.

– Це Веста, – пояснює Ірина, одна з мешканців. – Безпородна. Підібрали її в Бобринці, де мешкали, як тільки вибралися з Харкова. Усього в нас, на три сім’ї, – чотири собаки і кішка. Любимо тварин.

У будинку – чисто, затишно, тепло. Є меблі, холодильник і решта компонентів комфорту. Знаючи, що навесні тут ще залишалося завершити внутрішні роботи, питаю мешканців, чи брали участь в цьому.

– Виносили будівельне сміття. Вибирали меблі, – каже Ілля. І пояснює природу тепла: – Газовий котел. Уже вмикаємо.

– Дануца грошей за оренду не бере?

– Ні, він же обіцяв безплатне проживання. А за комунальні платимо.

За величезним вікном – город, кілька яблунь, рясно обвішаних плодами. Далі – річка. Краса! Цікавлюся у мешканців, чи скористалися городом. Відповідає Наталія, дружина Іллі (її в домі називають головним агрономом):

– Посадили огірки, помідори, кабачки, редиску, баштанні. Пізно вселилися, не все встигли. Диню недавно з’їли. Кавуни є. Жартуємо: а чи не купити корову або козу?

Далі дізнаюся, що з роботою у мешканців проблем немає. Наприклад, Ілля, програміст, працює дистанційно. Ірина – теж, вона – службовець у Харківській міській раді. Крім того, по кілька годин щодня як представник харківської волонтерської організації відповідає на телефонні дзвінки.

Діти з цих родин – Марія, Ксенія, Данило, Кіра, їм від 9 до 14 років – навчаються в харківських школах дистанційно. Скучають за домівкою. Бояться грому. Не забулося, як до евакуації ховалися від обстрілів у підвалах.

За словами мешканців, вони постійно слідкують за новинами з Харкова. Прокидаються уночі і – в телефон. Дізнавшись про черговий обстріл свого міста, заходять у земляцькі групи в соцмережах, з’ясовують, куди саме влучило, чи не постраждав хтось із знайомих. Так і ночі минають.

Інформацію про визволення сотень населених пунктів Харківщини усі сприйняли з великою радістю.

– Подруга розказувала, як її батьки, жителі Вовчанська, це на кордоні з Росією, чекали наших, – розповідає Ірина. – Мати під час окупації звільнилася зі школи, не хотіла на загарбників працювати.

Зимуватимуть ці три родини в Кропивницькому.

Після візиту телефоную Олександру Дануці.

– Сподіваюся, після перемоги всі зможуть повернутися в свої домівки. А у відновленні зруйнованих агресором помешкань допоможуть держава і весь наш народ. І зникнуть слова «евакуація», «переселенці», – каже народний депутат.