Формула війни

Мова не про те, скільки потрібно війська, ракет, дронів та Ф-16, аби перемогти ворога. Цю формулу знає кожен Тік-Ток- або Фейсбук-аналітик на дивані. Вона проста – безліч. Безліч дронів і т.ін. Я про іншу, більше наближену до простого піхотинця комбінацію цифр.

Не знаю, існує вона в якихось наказах чи циркулярах або є негласною. Але на неї моляться у бойових бригадах. Звучить так: коли кількість особового складу батальйону стає менше 30%, підрозділ мають вивести з передової на відновлення. Хоча зазвичай суть відновлення для бойових частин така – з умовної Костянтинівки вас переміщають… до Костянтинівки. Тобто ви лишаєтесь на місці, але певний час не ходите на нуль. А якщо перекинуть до умовної Дружківки, то це майже свято, хоча між цими містами Краматорської агломерації фактично немає кордонів, одне переходить в інше, та все одно в Дружківці набагато спокійніше, бо далі від ЛБЗ.

Приблизно раз на тиждень у солдатському середовищі звідкись виникають чутки – все, нас скоро виводять! Часто навіть називають місцевість, типу десь у Вінницьку область, «я був у штабі, сам від офіцерів чув».

Я потрапив на Донбас на початку червня, і з вересня чув такі чутки регулярно. І вже коли «ну тепер сто відсотків виводять» і нас реально відсотків тридцять, звучить страшна річ – виявляється, згідно цих міфічних нормативів (та й чи існують вони?), окрім відсотків особового складу, стільки ж має бути й пошкодженої техніки! А в нас в роті, бляха-муха, лише дві бехи з десятка понівечені влучаннями! Те, що половина з тих, що не пошкоджені в боях, через поломки не на ходу й на позиції людей не возили, ролі не грає. А бехи в нас які? БТР-1 радянського виробництва, які були законсервовані в Польщі, і багато з яких до нас дісталися хоча й «новими», але розукомплектованими, так що з залізничної платформи самі з’їхати не могли. А в Німеччині колись, у минулому житті, ми тренувалися на «Бредлі»…

І що далі? Формула 30% не працює, тому воюємо далі, так, людей нема, але… Мою дружину часто питають: а чого твій не приїжджає? А тому, що відпусток нема ні для кого. Бо «пощастило» з бригадою, напрямком, ситуацією. А ті, хто кожні три місяці дома… Я не знаю, де вони воюють.

Чим закінчується історія з виведенням? Так, з Донбасу виводять, є невеличка пауза, а потім – привіт, Курська область! Особисто мені «не пощастило» з цим закордонним відрядженням, хтось має лишатись і тут.

Ми не одні такі «улюбленці долі». Десяткам бригад так «щастить», саме так для них працює ця формула війни.

Є й інші формули життєдіяльності ЗСУ. Це рівняння, які не мають підсумку. Наприклад, є такі вихідні дані: ти в армії три з половиною роки з урахуванням строкової служби, з них рік в зоні бойових дій, УБД, тобі більше п’ятдесяти років. За таких доданків знайти розв’язок – коли тобі світить демобілізація? Відповідь відома кожному, хто в пікселі. Це величезна літера Х, і не латиною, а обсценною слов’янською лексикою. В принципі, на цьому можна було б ставити крапку. Хоча є ще чимало цікавих армійських формул. Але цифри можуть відрізнятися, залежно від частини. Наприклад, скільки треба віддати грошей замполіту або головному сержанту роти, щоб тебе не «задували» у ВСП, коли випив. Якщо ти на фронті, «задувка» позбавить тебе премії і бойових, до 47 тисяч. Кажуть, якщо віддати 20 тисяч «у фонд роти» у якихось підрозділах, то можеш спокійно йти відсипатись. Або скільки коштує відпустка, коли можлива, але чергу ж можна прискорити? Але ні, у нашій армії такого геть нема, це все ворожі ІПСО! І взагалі, у війни своя математика…