Питання розвитку молодіжної політики в умовах війни в України стає ключовим інструментом відновлення громад. Крім того, що показник середнього віку суспільства значно змінюється, на нього впливають безпрецедентні міграційні процеси: внутрішнє переміщення та вимушена міграція за кордон. В таких умовах в Україні розвиваються механізми залучення молоді до процесів прийняття рішень, закріплюється можливість ініціювати та приймати участь у вирішенні питань місцевого значення.
У цьому контексті команда громадської організації «Нова Дружківка» провела аналіз рівня залученості молоді до розробки та реалізації молодіжної політики в Олександрійській, Знамʼянській та Приютівській громадах. Дослідження проходило в межах проєкту «Move the Youth» за методикою «Моніторинг і оцінка учасницьких процесів та їх результатів», розробленою ініціативою Ради Європи.
Всі громади розробили та ухвалили відповідні програми підтримки молоді, і цей процес був практично ідентичним. Проте аналіз засвідчив, що документи розроблялися без активного залучення цільової аудиторії. Відсутність консультацій чи опитувань свідчить про збереження патерналістського підходу, коли рішення ухвалюються «зверху вниз». Такі дії обмежують можливості молоді брати участь у розвитку громад, залишаючи значний потенціал нереалізованим.
«Насправді, необхідна системна робота з молоддю, а не просто проведення великої кількості заходів, зокрема свят, флешмобів, змагань тощо. – зазначає Роман Кисленко, аналітик проєкту «Move the Youth», експерт з розвитку інструментів локальної демократії, виборчого законодавства та розвитку місцевого самоврядування. – По-перше, слід переглянути мінімальний вік для участі в місцевому самоврядуванні, а саме у публічних консультаціях, громадських слуханнях, місцевих ініціативах. По-друге, для розробки відповідних програм необхідно створювати робочу групу із залученням молоді та проведенням широких публічних консультацій серед цільової аудиторії. І, звичайно, програми мають ґрунтуватись на даних, тому доцільно проводити кількісні та якісні дослідження серед молоді. Це допоможе відобразити в програмах реальні проблеми, оцінити результативність заходів та зробити молодь частиною процесу прийняття рішень».
Проєкт «Move the Youth» – це перший крок команди «Нової Дружківки» на Кропивниччині, спрямований на розвиток молодіжної участі. Тому важливо оцінити рівень активності молоді та її залученості до питань місцевого значення.
«Проєкт обʼєднав декількох партнерів, зокрема нашу організацію, молодіжний простір «Другий поверх», громадську організацію WE WORLD та Приютівську молодіжну раду. Ми маємо спільну мету – розвивати молодіжну політику в Олександрійській, Приютівській та Знамʼянській громадах. Для цього в межах проєкту проводяться навчання, які надають молоді необхідний інструментарій для впливу на розвиток громади. А результати аналізу показали, що рівень участі молоді у формуванні місцевих політик потребує посилення, що підкреслює важливість такої роботи. Адже розробка місцевих молодіжних політик – це відповідальність не тільки органів місцевого самоврядування, але й усіх зацікавлених сторін, зокрема молодіжних спільнот, громадських організацій, бізнесу тощо. Завдяки дослідженню ми вивчили, що відбувається в цільових громадах, і тепер маємо дані для подальшої роботи в цьому напрямку та залученню додаткових ресурсів. Разом ми створюємо для молоді можливості брати активну участь у зміні своїх громад і закладаємо фундамент для прогресивної молодіжної політики, яка формуватиме майбутнє», – додає Сергій Пронкін, керівник громадської організації «Нова Дружківка».
Повна версія аналізу доступна за посиланням https://bit.ly/movetheyouth.
Текст: Тетяна Крючкова.
Фото: Віталій Кравцов, Дарʼя Валова / ГО «Нова Дружківка».
Інфографіка: Володимир Немченко.
Проєкт «Move the Youth» реалізується громадською організацією «Нова Дружківка» за фінансової підтримки Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Америки.
Зміст публікації є виключною відповідальністю ГО «Нова Дружківка» і не обов’язково відображає позицію Німецького фонду Маршалла.
Роль молоді в місцевому самоврядуванні: аналіз і перспективи