«Зараз такий час, що нічого не можна чіпати»

У квітні минулого року міська влада Кропивницького заявила про намір встановити інформаційний екран, який транслюватиме інформацію про загиблих на війні військових. Він мав бути розташований на вулиці Архітектора Паученка біля приміщення ЦНАПу. Ідея дещо трансформувалася, і минулого тижня запрацював сенсорний екран, який встановлений на площі перед міською радою.

Екран виготовило і встановило підприємство «Сенсорні екрани України», яке стало переможцем тендерних закупівель, оголошених департаментом соціального захисту Кропивницької міської ради. Як зазначила директорка департаменту соціальної політики міськради Юлія Вовк, «екран встановили для того, щоб вшанувати пам’ять наших героїв-земляків, демонструвати портрети загиблих кропивничан, які віддали життя за незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України. На сьогоднішній день до програми сенсорного екрану внесено 635 портретів загиблих із 2014 року кропивничан».

Екран працюватиме щоденно з 07.00 до 21.00. Принцип роботи екрану – як у мобільному телефоні. На табло є кнопка для активації сенсорного меню, натиснувши на яку з’явиться клавіатура, на якій можна набрати прізвище загиблого воїна, після чого на екрані з’явиться портрет та інформація про героя. Демонстрація портретів триває 7 секунд, обране зображення затримається на 5 хвилин.

Екран також пристосований для користування незрячими та людьми, що пересуваються на колісних кріслах.

– Коли планували встановлення такого екрану, обговорювали різні варіанти, але обрали саме такий, який вписується в архітектурний ансамбль площі перед міською радою і є доступним для всіх містян, у тому числі для людей із інвалідністю, – зазначила Юлія Вовк. – Відстань до екрана дозволяє торкатися рукою з візка.

Поки війна триває, інформацію на LED-екрані можна оперативно поповнювати після узгодження з родинами загиблих героїв. Також на екрані анонсуватимуть прощання з військовими. І щодня о 9.00 екран сповіщатиме про всеукраїнську хвилину мовчання.

За словами посадовців, тимчасову інсталяцію з портретами загиблих героїв, яка розміщена на площі Героїв Майдану і на сьогоднішній день вміщує неповну інформацію про полеглих захисників, приберуть. Металеві конструкції зберігатимуться на підприємстві «Друкмаш-Центр», а долю портретів вирішуватимуть спільно з родичами загиблих.

Щодо родичів загиблих військових, то вони неоднозначно сприйняли і реалізовану ідею, і наміри міської влади прибрати куби з портретами з площі. У коментарі колегам з «Точки доступу» дружина загиблого військового з Кропивницького Віктора Нестеренка Ірина сказала:

– У чаті, де ми між собою спілкуємось, понад пів тисячі людей, які втратили на війні своїх рідних. Я робила голосування щодо доцільності подальшого розташування Алеї пам’яті на площі Героїв Майдану у тому вигляді, в якому вона є нині. Особисто я за те, щоб її прибрали, але 70% людей проголосували проти.

Отже, єдиної думки немає. А питання делікатне й болісне. В таких випадках за порадою звертаються до психологів, що ми і зробили. Кризовий психолог Андрій Фоменко прокоментував ситуацію так:

– LED-екран – це чудово. Подібний може стояти ще в якомусь місці або в декількох. Що стосується прибирання тумб з площі, це не на часі. Це таке поміжне, що допомагає рідним загиблих ділитися своїми почуттями. Не можна чіпати портрети. Зараз такий час, що нічого не можна чіпати. Додати щось – так, а щодо прибрати, перенести – ні.

Цей процес має йти природним шляхом. Ми нічого не можемо прискорити, в категоричній формі обмежити. Треба розуміти, що будуть суперечки, і сприймати це як складову процесу. Подібні рішення будуть викликати невдоволення і страх через те, що хтось вирішив, що вже достатньо, що тепер буде по-інакшому.

Звісно, міська рада хоче впорядкувати, зробити довготривале вкладання грошей, на відміну від тумб хочеться зробити щось постійне. Але це не той випадок, це не завершений процес. Всі напружені, дуже чутливі, тому не варто сподіватися, що, досягши згоди з одними представниками спільноти, які перебувають у стані жалоби, можна переконати інших. Це так не працює. І такими непрагматичними діями ми наражаємо людей на більш емоційні переживання і додаткові травми.

Тобто не треба впливати на цей процес, треба йти назустріч людям, додавати форми вшанування загиблих. Якщо навіть кілька осіб проти прибирання портретів з площі, то на знак поваги до їхніх почуттів ми маємо з цим погодитись.