У кожній країні є свій Кім. Це одне з найпоширеніших прізвищ у світі. В Україні їх тисячі. Найвідоміший – Віталій Кім, начальник Миколаївської ОВА. І заголовок – це його фраза, яка стала мемом.
Він звернув на себе увагу ще до великої війни своєю нетиповою для чиновника комунікабельністю. Можливо, саме через гострий язик Кім одним із перших отримав ракету практично за місцем роботи – його кабінет в ОВА було знищено.
Останнім часом Кім став помітно рідше з’являтися в ЗМІ, така, мабуть, практика ОП: говорять тільки президент і його теледублер Подоляк. Проте кожна поява Кіма в ефірі – подія в нашому сірому медіапросторі. Нещодавно Кім дав інтерв’ю «Главкому», в якому висловив власне судження з питань, що хвилюють практично всіх українців.
Безумовно, головне питання – коли і як закінчиться війна. Кім упевнений, що війна закінчиться дипломатичним шляхом, хоча й не обов’язково підписанням якихось глобальних документів. Що стосується термінів, то, на його думку, миру нам чекати від двох місяців до року. Прогноз, звісно, вельми приблизний, але, порівняно з думкою «ця війна не закінчиться ніколи», Кім цілком конкретний і оптимістичний. Хочеться вірити, що підстави для цього в нього є.
Ще одна резонансна заява Віталія Кіма пов’язана з післявоєнним майбутнім України. «Прогнозую, що кожна політична сила буде використовувати військових для підвищення своїх рейтингів та заманювати їх до себе всілякими “плюшками”. Хоча вони не розуміють, наскільки складна і брудна політика з точки зору роботи. Тому я прямо закликаю військових не йти в політику й не піддаватися на такі пропозиції», – упевнений Кім.
Щодо складності та брудності політики йому, звісно, видніше, але в іншому погодитися з Кімом нелегко.
Більшість активних і думаючих людей нині – в армії, зрозуміло, що неминучі вибори не повинні позначитися на її боєздатності та ефективності. Але якщо не вони, то хто? Ті, кого обрали 2019-го до парламенту і місцевих рад? Вони вже в печінках у всіх сидять. Ті, хто спритно звалив за кордон і звідти розповідає, як нам потрібно жити? Ні, шановні, ми все про вас уже зрозуміли. Є ще ті, кому 60+, і ті, хто не придатний до стройової через займану посаду в тилу, але, повірте, повоєнна політика і відновлення країни – це справа молодих, із незашореними мізками, які не бояться ухвалювати рішення відповідально. Це я вам як 60++ кажу, прислухайтеся, бо можна не програти війну, але програти країну.
А ось слова Віталія Кіма про людський фактор у політиці – абсолютно справедливі: «Згадайте, як після Майдану його представники зайшли до Верховної Ради й місцевих рад. І де вони? Їздять на мерседесах. Вогонь та вода в політиці завжди проходять, а лишається найскладніше – мідні труби, які пройти дуже важко».
Тут Кім має рацію на всі сто. Є такий ризик і для нинішніх захисників України, але він незмірно нижчий, ніж для тилових кар’єристів, активістів, популістів та інших друзів народу.
Є ще одна цитата Віталія Кіма, яка в самісіньке око: «Все ж пізнається у порівнянні. Порівняйте, як живуть у війні Афганістан, чи Ємен, чи Палестина. Вибачте, ми живемо кайфуючи – з караоке, концертами, ресторанами і всім іншим. Нам жалітися нема чого, дуже гарні умови у нас, хай би як це не звучало під час війни».
І це каже не мер Львова чи Тернополя, а керівник прифронтової області, яку постійно атакують дрони і ракети російської армії. Де від тривоги до прильоту – секунди. На що тоді скаржитися нам, жителям Кропивницького, Олександрії, Гайворона?
Іноді здається, що Харків, Суми, Чернігів, Запоріжжя, Миколаїв, Херсон – це інша країна або навіть інша планета. Там іде війна, а тут – нескінченні заходи, презентації, ювілеї, форуми. Там щодня убивають мирних жителів, а тут ніхто про небезпеку не думає, тільки ахають від свіжих новин або гуркоту під час демонтажу чергового кварталу зі старими тротуарами або бруківкою. Але ж ми реально одна країна, яка воює!
Загалом, перефразовуючи класика, «Кім говорить мало, але він говорить смачно. І хочеться, щоб говорив ще…»
Актуальні питання обліку трудової діяльності в електронній формі