«Для мене бізнес – це не про гроші»

«Мудрик» – це національна мережа центрів раннього розвитку, де працюють з дітьми віком від одного року. Є свій «Мудрик» і у Кропивницькому. Його очолює Олена Мосієць. Ми спілкувалися у центрі, який розташований на вулиці Соборній, 23а. Затишно, яскраво, зручно, цікаво, безпечно – найголовніше, що треба дітям.

– Пані Олено, ваше рідне місто – Горлівка. Звідти ви виїхали у 2014 році. Розкажіть, як ви жили до початку війни.

– Навчалася в школі. Потім в інституті іноземних мов – двічі. Перший факультет «іноземна мова і російська мова», другий – «історія». В цьому ж інституті навчалася в аспірантурі. Тринадцять років пропрацювала в школі. Потім викладала в інституті.

В 2014 році, коли почалася війна, в Горлівці все це було відчутно. Я вирішила вивезти сина. Ми були переконані, що виїжджаємо на два тижні. З невеличкою сумкою виїхали в Житомирську область. Пройшов місяць, місто не звільнили. Наближався початок навчального року, сину треба було вчитися. В Горлівку ми не поїхали, але повернулися у Донецьку область. Подруга допомогла зняти квартиру у Мирнограді, і ми туди переїхали. Син пішов навчатися, а я працювати.

– Вчителювали?

– Так. Два роки була вчителем, викладала зарубіжну літературу. Потім мені запропонували посаду заступника директора. Ще через два роки я стала директором школи.

Коли почалася повномасштабна війна, я ще встигла закінчити навчальний рік. Видали дітям документи. Наша школа була однією з перших, яку зруйнували. Ми в 2014 році виїжджали з Горлівки під обстрілами. Я пам’ятала, що це таке, і не стала чекати обстрілів у Мирнограді. Звідти ми виїхали у мій день народження – 3 липня. Друзі запропонували житло у Кропивницькому, і ми сюди приїхали.

– Як виникла ідея «Мудрика»?

– Я зробила собі подарунок на день народження. Гроші, які змогла зібрати з вчительської зарплати за все життя, вклала у франшизу «Мудрик». У Кропивницький їхала, маючи підписаний договір. Протягом трьох місяців я знайшла приміщення, ми зробили там ремонт, закупили необхідні меблі, матеріали, знайшли педагогів. Вже 14 жовтня ми почали проводити перші пробні заняття. Сама б я це не зробила. Завдяки франшизі все вдалося.

Взагалі я років п’ять до того, як почала цим займатися, мріяла про щось подібне. Але я уявляла невеличкий кабінет ігрового розвитку. Проходила курси, тренінги з відкриття власної справи, як перейти від вчителя до підприємця. Податки, оренда, нарахування зарплати – це непросто, особливо для вчительки. Франшиза з цим допомагає.

– Ви займаєтеся з маленькими дітьми, від року. Які взагалі напрямки роботи у вашому центрі?

– Один з напрямків – «Мама + Я». Це для діток від одного до двох років. Вони приходять на заняття з мамами. З ними працює педагог, підбирає їм різноманітні цікаві завдання. Напрямок «Мудрики» для діток трьох-чотирьох років. Це курс загального розвитку, своєрідна передпідготовка до школи. Є в нас декілька груп власне підготовки до школи. Коли курс закінчується, ми проводимо випускний. В позаминулому році я орендувала велике приміщення, були аніматори, подарунки, дипломи. А в минулому ми святкували в своєму приміщенні. До цього в нас було мало місця, а тепер маємо просторе і зручне приміщення, де можна влаштовувати свята.

Ще в нас є міні-садочок. Там дітки від двох з половиною до шести років. Він працює з дев’ятої до тринадцятої години. Але в батьків були запити, щоб і у другій половині дня садочок працював, тому ми зробили ще з тринадцятої до сімнадцятої. В нас передбачені обіди, ми користуємося послугами кейтерингу. А для тих, хто залишається до сімнадцятої, передбачений ще перекус: печиво, фрукти, сік.

Дітки різновікові, тому ми ділимо їх на групи. Коли вільна гра або прогулянка, вони об’єднуються. В змішаній групі є перевага: молодші починають краще розмовляти, старші вчаться відповідальності, підтримці. Всі між собою дружні, допомагають один одному.

– Чим «Мудрик» кращий за традиційний дитячий садок?

– В нас не багато дітей, в групі максимум десятеро. Дисципліна в нас є, але немає обмежень, рамок. В «Мудрику» діти до педагогів звертаються на ім’я, без по батькові. Дітки в нас не плачуть. Дуже рідко буває, коли дитині важко дається адаптація. А напрямок «Мама + Я» по пів року або по року діти відвідують з мамами. Коли виповнюється два – два з половиною роки, дитина переходить в садочок. А вихователь залишається той же, що також є перевагою. І ще до нас звертаються за адаптацією. Дітки проходять адаптаційний період, а потім йдуть до державного садочка.

– У вас є конкуренти? Подібні приватні центри?

– Конкурентів дуже багато. Але намагаюся їх сприймати як людей, які роблять ту саму справу, що й я. Буває, що до нас приходять дітки з інших центрів. Буває, що займаються в нас, потім йдуть в інший заклад. Я це нормально сприймаю.

В листопаді нашому центру виповнилося три роки. В нас є Матвійчик, який з нами з першого дня. Прийшов з мамою на перше пробне заняття і залишився. Для мене це цінно. Матвій – наш талісман.

Не знаю, на жаль чи на щастя, але для мене бізнес – це не про гроші. Це про дітей, про розвиток, можливості, які ми їм даємо, про їхній спокій. Це про простір, де діти почуваються вільно, невимушено. Я інколи проводжу опитування батьків. Коли вони пишуть, що дитина прокидається у вихідний день і питає, чи йдуть вони у садочок, для мене це показник. І для мене показник, коли батьки ввечері приходять за дитиною, а вона не хоче йти з садочка.

– Ви розвиваєте дітей. А центр розвивається?

– Звісно. Ми переїхали у більше приміщення з власним двором – це крок. Хочемо відкрити нові напрямки. В мене є ідея, але я поки не буду її озвучувати. Я проаналізувала, такого в нашому місті поки що немає. Але в мережі «Мудрик» такий напрямок є, вже розроблені програми, є конспекти, зошити. Зараз я працюю над бізнес-планом. Сподіваюся, що до літа ми цей напрямок запустимо.

– Ви про Кропивницький сказали «наше місто». Прижилися тут?

– Прижилася. Перший рік було складнувато. Коли шукала приміщення для центру, ходила вулицями і дивилася, де написано «оренда», потім телефонувала. Якось в інтернеті побачила рекламу безкоштовних курсів з бізнесу. Пішла туди. Одне із занять проводили в BusinessKrop-HUB. Там така атмосфера! Там працюють неймовірні дівчата. Вони для підприємців проводять дуже багато заходів. Я підписалася на їхню сторінку і почала відвідувати курси, тренінги. Саме BusinessKrop-HUB дав мені мережу знайомств, які надають підтримку, допомагають.

Кропивничани привітні, небайдужі. Отже, Кропивницький – це наше місто.