Надзвичайна подія, що сталася у Кропивницькому минулого тижня, об’єднала небайдужих людей. Під час повені через розлив річки Сугоклеї вода почала заповнювати відкриті вольєри притулку для собак «Бім», що на вулиці Бобринецький шлях, де перебували кілька сотень чотирилапих. Це сталося увечері, всю ніч рятувальники і містяни вивозили тварин.
Чому так сталося? Чи можна було попередити? Почнемо з того, що це стихійне лихо. І міські раді пояснили, що випадання великої кількості опадів за короткий період часу у поєднанні зі значним промерзанням, до 80 сантиметрів, ґрунту стало головною причиною переповнення каскаду ставків вище по течії річки Сугоклея, що суттєво підняло рівень води у водосховищі парку Перемоги. Вода поверх щитових затворів греблі неконтрольовано пішла вниз за течією, що спричинило підтоплення.
Постраждали не лише притулки «Бім» та «Щасливий пес», а й домоволодіння на вулицях Цілинна та Сугокліївська, господарські споруди, погреби та житлові будинки. Рятувальники здійснили 32 виїзди за 13 адресами. До робіт залучено понад 10 одиниць техніки, 15 мотопомп і 40 осіб особового складу.
Якщо у притулку «Щасливий пес» ситуація була контрольованою, то «Бім» суттєво постраждав. Новина і прохання про допомогу стрімко почали розповсюджуватися соцмережами. Кропивничани і рятувальники долучилися до евакуації тварин, яких в притулку було більше 500. Працівники ДСНС, використовуючи спецтехніку та човни, виносили переляканих тварин. Містяни утворили чергу з автівок – брали собак і котів, закутували в пледи та ковдри, відвозили додому на перетримку. Частину з цих тварин евакуювали під час підриву російської армії Каховської ГЕС, багатьох волонтери евакуювали з-під обстрілів.
Адміністраторка «Біму» Світлана Лук’янчук, трохи оговтавшись від жахливих подій, написала у Фейсбук: «Я хочу, щоб ви зрозуміли, що я зараз не підберу слів вдячності людям. Всім. Всім, хто був поряд, всім притулкам, волонтерам, фондам, людям, які раніше ніколи, мабуть, і не думали ставати «котячо-собачими» волонтерами, всім, хто разом з нами тягав собак і котів, хто привозив корми і речі, хто самостійно, без вагань прийняв на себе організацію багатьох питань – комунікацію, перевезення тварин, кормів і речей, гарячий чай і їжа, всього не перелічити.
Вчора вночі ми вийшли на ганок будинку і одразу не зрозуміли: що це за довга-довга світла доріжка вздовж дороги навколо притулку? Дуже красиво, але не зрозуміло. А потім зрозуміли: це величезна кількість машин. Люди! Ви такі люди! Ми просто ніяк не впорались би з цією бідою силами своїх волонтерів. Я вчора стояла, розгублено дивилась на весь цей жах, на потоки води, на декілька людей поряд в звичайних гумових чоботях, мокрому одязі, на сотні собак, що виють у воді і вперше в житті не розуміла, що робити. А потім прийшли люди, багато людей… Якщо б не порозбирали більшість собак, то сьогодні у нас були б десятки смертей, бо навіть якщо б ми відкрили всі вольєри, вони б не пішли нікуди. А ще безмежна вдячність хлопцям з ДСНС. Ваша допомога – надважлива й безцінна».
Проблемних собак – агресивних, хворих – забрали волонтери з Дніпра і Миколаєва. Анна Куркуріна з Миколаєва написала: «То була дуже складна дорога. Дощ, який миттєво перетворювався на лід. Потім сніг. Божевільна ожеледиця. Кожен кілометр – як випробування. Але ми виїжджали не просто так. Ми мали конкретну мету – врятувати собак зі складними характерами, тих, хто не довіряв, не давався в руки, кого боялися і обходили стороною. Тих, кому особливо важко знайти допомогу. І наша мета досягнута: троє хвостиків поїхали з нами до Миколаєва.
У такі моменти особливо ясно видно, скільки довкола світлих людей. Дякую кожному, хто за такої погоди не залишився вдома в теплі, а приїхав на поклик. Хтось не побоявся дороги. Хтось обрав рятувати життя. Це не їхня біда – це наша спільна відповідальність. І поки що є люди, які готові їхати крізь лід, сніг і страх заради чийогось життя, цей світ має надію. Сьогодні три серця здобули шанс. А значить, все було недаремно».
Наша колега, зоозахисниця Олена Данилишин в коментарі «УЦ» зазначила: «Я бачила виснажених, переляканих собак, яких рятувальники з добровольцями дістають з води і передають волонтерам. Було багато людей, які привозили корм, ковдри, пледи, рушники. Я також передавала собак добрим людям, одну спинальницю відвезла до зоозахисниці пані Ірини. Дівчата з притулку просили людей, які взяли собак на тимчасову перетримку, вдягнути на них нашийники і вказати номер телефону. Обіцяють всіх забрати назад, як тільки зійде вода і полагодять вольєри. В мене є мрія, щоб люди, які взяли чотирилапих, полюбили їх і залишили у себе».
Як змінився розмір щомісячної компенсації за надання соціальної послуги догляду вдома...