Браконьєрська Кіровоградщина

12:22
1217
views

Минулий рік запам’ятався скандалами навколо серйозної посади начальника управління Державного агентства рибного господарства в Кіровоградській області. Через це господарі кабінету мінялися швидше, ніж браконьєри встигали з ними познайомитися, а населення – і поготів.

Нагадаємо, що в березні на хабарі, який він нібито вимагав з інспекторів, взяли виконуючого обов’язки начальника управління, тобто він, мабуть, розраховував, що підлеглі достатньо добре заробляють на боротьбі з браконьєрами, але не склалося, і в травні було призначено нового очільника. Та чомусь ненадовго, бо вже в жовтні 2021 року начальником управління Державного агентства меліорації і рибного господарства було призначено В’ячеслава Грибенка. До нас він прибув з Миколаївської області, де керував обласним управлінням – увага! – з 15 вересня 2021 року, тобто лише місяць!

Але так, то й так – ласкаво просимо й до нас. «УЦ» зразу ж мала намір познайомити читачів з новою людиною, і, коли випала нагода коротко поспілкуватися з В’ячеславом Грибенком, він не відмовив у телефонному інтерв’ю, хоча для цього йому довелося затримати виробничу нараду.

– Чому саме вас призначили на цю посаду?

– Я не знаю, чому мене, бо не знаю, хто ще брав участь у конкурсі. Я переможець конкурсу, тому мене й призначили.

– Ви знали до цього Кіровоградщину, бували в нас?

– Ні, ні, уперше побачив.

– І як вона вам здалася?

– Дуже й дуже, я досі під враженням від Кіровоградської області.

– У гарному сенсі?

– Звичайно, у позитивному сенсі, звичайно. По моєму напрямку Кіровоградська область займає третє місце по кількості водойм і по об’єму води.

– Навіть так?

– Так. У нас близько 3100 об’єктів аквакультури, це ставки, водойми подвійного призначення… У нас значна частина Кременчуцького водосховища. До речі, зараз розширюється зона природно-заповідного фонду на 60 тисяч гектарів.

– Що це буде, що це дає?

– Це регіональний ландшафтний парк Світловодський, де на сьогодні призупинено промисловий вилов водних живих ресурсів.

– Це вся берегова лінія?

– І вся вода теж, це Світловодськ, Андрусівка й так далі, аж до межі з сусідніми областями. Буде створена спеціальна адміністрація, яка встановлюватиме через обласну адміністрацію ліміти на вилов риби.

– А яке місце Кіровоградщина займає по браконьєрству?

– На жаль, їх достатньо, але за два місяці ці показники впали.

– Ми не раз про це писали, але виходить, що з ними ніби й борються, а до суду та покарання справа не доходить, і браконьєрів менше не стає.

– Колись показники зводилися до кількості протоколів і всього іншого, я обрав дещо іншу тактику: я б’ю, як кажуть, по копійці. Я не чекаю браконьєрів, тим більше взимку, я просто вилучаю браконьєрські сітки й тим самим б’ю по копійці. Безхозів за ці два місяці, тобто сіток, було вилучено кілька десятків кілометрів.

– Що ще вдалося, бо браконьєри – це одна частина, вони поставляють рибу, а ті, що її реалізують, тобто ринки? Є напрацювання в цьому напрямку?

– Звичайно, постійно проводяться рейди в ключових містах Кіровоградської області, де іде торгівля. Складаємо протоколи, наводимо лад, плюс нові такси за вилов риби, які людей лякають, і частина людей уже не ризикують виходити на ринок, щоб торгувати.

– А які в нас найбагатші браконьєрські місця?

– Дериївка, Кам’янське водосховище, Кременчуцьке водосховище, Іскрівське водосховище.

– А річки? У нас і Синюха…

– Як не дивно, там порядок навели дуже швидко. Там була пара зальотних уманських браконьєрів, але після рейдів люди одумалися та більше не приїздять. І місцеві нам допомагають, ми постійно спілкуємося, зараз налагоджуємо зв’язки з ОТГ, щоб залучити громадських інспекторів, і шерифів також.

– Останнє запитання: коли ми здолаємо браконьєрів?

– Запитання…Сьогодні, до речі, у нас підписання Меморандуму з Громадською радою при облдерж­адміністрації, це буде вперше в Україні. Наша область у цьому плані буде першою.

– І тоді браконьєрів здолаємо?

– Звичайно, але разом. Гуртом, як кажуть, легше й батька бити. Коли потепліє, ми вас запросимо в рейд на браконьєрів.

– Приймається.

 Звичайно, журналістський «апетит» таким коротким інтерв’ю на вгамувати, насправді запитань дуже багато, але думаємо, що це лише початок.