Саджай до перемоги!

Годилося б конкретизувати назву надзвичайно корисного проєкту, який нарекли «Сади перемоги», хоча насправді йдеться про вирощування овочів на вільних ділянках. Ідея полягає в ліквідації дефіциту овочів, який виник унаслідок захоплення окупантами південних територій, де традиційно вирощуються ці культури. Навесні «УЦ» кілька разів писала про вдалі приклади реалізації задуму в громадах, де керівники всерйоз взялися за справу, і от настав час подивитися на результати. Зазначимо, що прогнозований дефіцит овочів виявився не надто гострим, але позначився на цінах – вони підвищилися. Отже, додатково вирощена городина має велике економічне значення, на чому акцентував увагу бобринецький міський голова Леонід Кравченко:

– Ми вже зібрали огірків і кабачків тисяч на чотири гривень, зараз займаємося консервацією. Усе – власними силами, очікуємо на врожай картоплі, якої посадили майже гектар. Консервацію плануємо відправляти для ЗСУ, але ближче до зими. Є й для власних потреб, зокрема для лікарні. Роботи ведуться силами колективу ліцею № 2, він же подбав про банки й кришки, жодної копійки з бюджету на це не витрачено, як і під час саджання. Усе – безплатно, силами працівників гуманітарної сфери й міської ради. Доглядали, тобто сапали та кропили від жука, – теж. Вивозили врожай теж власним транспортом. Досвід – позитивний, тому однозначно будемо збільшувати посадкові площі. Якби платити за бензин і роботу, то це було б навантаження на бюджет, а так – економія. Ще не знаємо цін на картоплю, та думаю, що наступного року доведеться саджати ще більше.

В одній з публікацій ми відзначали активність у цій сфері Людмили Гаразди, ганнівського сільського голови (Новоукраїнський район). Як вона розповіла тоді, силами громади «засадили все, що можна». Тепер очікують на врожай картоплі, моркви, цибулі, буряку, хоча капусту не садили – велика проблема з опадами. Урожай планують збирати в кінці місяця, усе вирощене піде на потреби навчальних закладів та переселенців, яких в громаді – більше ста. На особливі лишки розраховувати не доводиться, бо літо теж не радувало дощами, однак досвід – корисний.

– Це – економія бюджетних коштів, тому продовжуватимемо й наступного року. Якщо ми зберемо 5-10 тонн картоплі – це ж економія! До нас продовжують прибувати переселенці, ви ж бачите, що відбувається. Ті люди, які в нас жили 3-4 місяці, – вони теж садили на присадибних ділянках. Навіть якщо вони вже виїхали, бо складається по-різному, ця городина знадобиться іншим.

Це – у глибинці з міцними традиціями городництва. У містах же в цьому напрямку особливих зрушень не помітно – стихійні городи не з’явилися ні в дворах, ні в парках. Та це не означає, що так буде й надалі. Навіть іноземці вирішили долучитися до популяризації вирощення городини в містах і оголосили конкурс на кращу городницьку команду. Щоправда, конкурс – чомусь лише для міст з населенням більше 30 тисяч. Троє переможців отримають необхідні ресурси для реалізації проєкту. Заявником може бути орган місцевого самоврядування, комунальне підприємство чи установа, громадська організація й навіть ОСББ. Сади можуть бути різних розмірів і форм організації, розташовуватися у житлових кварталах, поруч з гуртожитком чи молодіжним центром, у парку, на балконах, в офісному приміщенні чи закладі харчування, у прихистку для ВПО чи навіть на дахах будівель. Для участі у конкурсному відборі слід заповнити форму (forms.gle/C7XuQeNGYUNkbgdn8) до 19 серпня включно. Результати відбору буде оголошено до кінця вересня. Як кажуть, ініціатива вітається, але й без конкурсів зрозуміло, що в містах до ідеї потрібно поставитися серйозніше, ніж нинішнього року.