Привід зателефонувати днями Владиславу Буразі був такий: у Facebook появилося відео, де він, боєць 121-ї бригади територіальної оборони, багатьом кропивничанам відомий як артист обласної філармонії, соліст-вокаліст «Зорян», виконує авторську пісню «В жовтім полі». Виявилося, Владислав за останніх пів року – стільки часу минуло від нашого попереднього спілкування – устиг не тільки нову пісню написати, а й одружитися.
Пів року тому ми зустрілися в Катеринівці під Кропивницьким, після концерту, в якому брав участь і відомий на Кіровоградщині бард Володимир Бурко, навесні мобілізований до ЗСУ. Від пісень Володимира – про теперішню війну, на початку якої, 2014 року, загинув його син Євген, – жіноцтво плакало. Усіх зачарував своїм баритоном Владислав, який співав про Україну, про її захисників.
На запитання, як опинився у ЗСУ, Владислав тоді пояснив:
– Я підготовку на військовій кафедрі пройшов у льотній академії. Мої батьки – військові. 24 лютого виїхали на позиції. Я зі своєю дівчиною й молодшим братом вдома залишився. Совість гризла: батьки воюють, а я – вдома. 8 березня звернувся у військову частину.
Запевняв, що у війську почувається на своєму місці:
– Це моє – і музика, і військова справа.
Уже рік Владислав – військовий. У цьому статусі й одружився.
– 14 жовтня розписалися в Кропивницькому. Відзначали 15 числа у сімейному колі. Мої батьки теж приїжджали в Кропивницький. А наступного дня – на позиції.
Нині він – на Херсонщині. На службу не нарікає:
– Багатьом тяжче, ніж нам. Але бувають складні виїзди. Основна наша задача – утримання й розмінування деокупованої території. Місцеві жителі вже відбудовуються. Дідусь недавно звернувся: «Хлопці, допоможіть, тут у мене чотири “Лепестка”. «Лепесток» – це протипіхотна фугасна міна. Від натиску вибухає.
За словами Владислава, іноді він з побратимами співає пісень.
– Раз у тиждень чи в два після вечері збираємося, співаємо. Гітара є товаришева.
Ще працюючи у філармонії, Бурага захопився композиторством. У війську продовжує. Тексти – теж свої.
– Чимось займаєшся, раптом спадає на думку рядок майбутньої пісні. Береш папірець, записуєш. Або в телефон. А годинку-другу перед сном можна й на ноутбуці музикою позайматися. У мене в ноутбуці – і гітари, і барабани…
У таких умовах Владислав і записав пісню «В жовтім полі». Гарна пісня, от послухайте в YouTube. І така оптимістична:
Бачте, браття, в жовтім полі, там, де родить жито,
Нами, браття, буде в полі вороженька вбито.
Засміються сини й доньки – наша Божа сила,
Бо ти мене із війноньки дочекалась, мила.
Благодійний бал краси та грації