На цей раз пронесло

Офіційне повідомлення ОКВП «Дніпро-Кіровоград» про суттєве підвищення тарифів на воду та водовідведення з 1 липня та 1 вересня сколихнуло більшу половину мешканців області. Саме стільки наших земляків використовують дніпровську воду. Але неочікувано, хоч і з деяким запізненням, пролунав відбій – його дав президент Зеленський.

Президент назвав рішення НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг) про підвищення тарифів на воду та водовідведення в середньому на 30% ганебним та не узгодженим з урядом. В це, скажімо прямо, віриться мало. Що президент про підвищення дізнався де-факто, віриться, а в те, що кабмін про рішення НКРЕКП нічого не знав, – ні.

Дійсно, водовід не сам собі підвищив тарифи на воду – це зробила НКРЕКП. АЛЕ! Є одне велике але: НКРЕКП не стала б давати згоду, якби наші «господарі води» не попросили і не представили переконливо оформлені документи. У результаті замість зовсім немаленького тарифу на водопостачання та водовідведення у розмірі
45,972 грн/м³ мешканці області отримали з 1 липня по 31 серпня –
55 грн/м³, а з 1 вересня – 64 грн/м³. Простіше кажучи, спочатку на десять гривень за куб, а з вересня – на двадцять!

Навіть далекі від комунальної економіки люди розуміють: обґрунтувати підвищення цін і тарифів можна на що завгодно та наскільки завгодно, тут завжди є суб’єктивні чинники, якими, як гирками на терезах, можна регулювати кінцевий результат. Для цього є спеціально навчені люди, які роблять такі розрахунки десятиріччями. Яку цифру скаже начальство – на таку й вийдуть.

Аргументи водоводу, підведені під підвищення, більш ніж переконливі. На перший погляд. Цитую:

«На зміну тарифу вплинули такі фактори:

– змінилися обсяги реалізації, що враховані у чинних тарифах;

– збільшилися витрати електричної енергії;

– змінилася амортизація;

– збільшилися витрати на реагенти у зв’язку зі збільшенням ціни на їхню закупівлю;

– збільшилися витрати, пов’язані зі сплатою податків, зборів та інших, передбачених законодавством, обов’язкових платежів у зв’язку зі збільшенням ставок;

– змінилися витрати на оплату праці;

– зросли інші витрати у зв’язку з підвищенням витрат на топливно-мастильні матеріали, запчастини, матеріали, газ, опалення тощо;

– збільшилися витрати, пов’язані з обслуговуванням кредитних проєктів Міжнародного банку реконструкції та розвитку «Інший проект розвитку міської інфраструктури».

Прочитаєш, і хочеться запитати: «А ви не мало попросили, хлопці?» А потім починаєш згадувати, скільки грошей вбухано у водовід за останні роки. І не лише кредитів, а й наших з вами – бюджетних. Скільки проєктів з економії електроенергії та реагентів успішно реалізовано та відрапортовано. Де віддача? Навіть не ризикну запитати про зниження, але хоча б компенсувати підвищення можна?

І ще одного важливого чинника не вистачає в обґрунтуванні водоводу: немає жодного слова щодо підвищення рівня доходів населення. Нас з вами. Ані на 30, ані на 20, ані навіть на 10%. З яких шишів платити? Чи не платити? Є ж рішення кабміну не відключати воду, світло та газ під час війни…

З великим галасом у черговий раз змінюється начальство ОПОВКГ «Дніпро-Кіровоград», але не змінюється політика зростання цін на воду для населення та бізнесу. І, як і раніше, з поривів уже нових труб ллється вода, як і раніше, гідроудари рвуть засувки, як і раніше, у споживачів претензії до якості води. То може варто повернути в крісла Ілика, Пісного, Шульгу, зрештою? А може, справа не в менеджменті та корупції, а дніпровській воді? Може, вона й справді золота?