З В’ячеславом Бєловим ми спілкувалися в минулому році. Тоді він розповідав про свого хрещеного батька – легендарного колекціонера Івана Анастасьєва, якого, на жаль, вже немає. Тоді домовилися, що В’ячеслав повідомить, коли буде мати цікавий інформаційний привід. Дотримався слова, і ми знову зустрілися.
Приводом стали документи, які стосуються родини Ільїних. Бєлов, також колекціонер, купив їх у кропивничан. Як вони опинилися у них – не розповідали. Як ними розпорядитися, не знали. Тому запропонували до продажу колекціонерам. В’ячеслав на цій справі знається – далося взнаки багатолітнє спілкування з Анастасьєвим.
В пакеті, з яким колекціонер прийшов на зустріч, креслення, блокноти, зошити, листи. Батько Олександра Ільїна Борис Миколайович був грамотним інженером, будував і ремонтував маслозаводи. Збереглося креслення, датоване 1927 роком, зі схемою заводу й печаткою: «АО “Мельстрой”». Технический отдел. Москва».
Батько будував заводи по всьому Союзу, тож родина переїжджала разом з ним. В’ячеслав показав зошит з арифметики Олександра Ільїна з прикладами, оцінками та записами домашніх завдань. Датований 1929 роком. Зокрема, його рукою написано: «Выучить таблицу хорошенько, заучить стихотворение, писать грамматику, читать рассказ».
Цінним можна вважати «план владения Николая и Бориса Ильиных». Мається на увазі будинок Ільїних в місті Вязьма Смоленської губернії. Дуже якісно виконано. Паперу, на якому зображена схема, більше ста років, вважає В’ячеслав Бєлов. Не потертий, не зім’ятий, не порваний. Тільки по краях щось затекло – видно сліди.
Жила родина і в Білорусі. Тому свідоцтво – табель за 5 клас Олександра білоруською мовою. 1933-34 навчальний рік. Нічого так вчився майбутній колекціонер.
Квитанції, договори, звіти… Навіть квиток члена товариства бджолярів. А ще – «Календарное расписание заседаний совета общества и общих собраний членов общества на 1925 год». Зокрема, читаємо: «заседания совета общества и общих собраний членов общества назначаються в одни и те же числа и происходят: на квартире председателя общества Холутина, Крапивинская слобода, керосиновый склад, и на пасеке общества».
В листі, мабуть, колеги Ільїна-старшого читаємо: «Уважаемый Борис Николаевич! На другой день по приезде в Харьков делал доклад управляющему трестом о работе 3-го завода и, конечно, говорили о ваших условиях… Деньги вам на капитальные работы уже перевели»…
Дивно і чудово, що все це збереглося. Родина, здається, нічого не викидала, не знищувала. Весь цей документально-історичний скарб В’ячеслав Бєлов вирішив подарувати краєзнавчому музею, де зберігається велика частина колекції Ільїна. Зазначив, що робить це з легкістю.
До речі, в музеї ще не знають про подарунок. Хоча тепер, прочитавши, вже знають. Хочемо бути присутніми в момент передачі.
Євген Бахмач спростував інформацію щодо його інтерв’ю російському інформресурсу