Як діяти, якщо «Гучно!»?

Раптово наше спокійне тилове місто почало перетворюватися на прифронтове – цілодобово чутно сирени, роботу ППО, звуки «шахедів» і вибухи. Але більшість з нас поки що не набула навіть елементарних навичок поведінки під час повітряних тривог. Цей досвід, звісно, з часом, з’явиться, але неминуче ціною помилок і втрат.

‍Як поводитися, якщо сирена і вибухи застали на вулиці? Що може послужити укриттям, а що збільшує небезпеку? Що робити, якщо ти – за містом, над тобою летить «шахед» і по ньому працює ППО? Власним досвідом із читачами «УЦ» поділився провідний ізраїльский військовий оглядач Сергій Ауслендер.

– Перш за все люди мають знати, що буде обстріл, – для цього існує система оповіщення. У вас в Україні, треба віддати належне, так-сяк цю справу налагодили, система працює. Далі вже все залежить від самих людей, і якщо тебе на відкритому місці застав обстріл, то головне – знайти укриття. На вулиці найпростішим укриттям може бути бетонна стіна, за якою можна лягти. Ну ти ж приблизно розумієш, звідки це летить, так?

Те, що в Україні досі немає мобільних укриттів, для мене не має раціонального пояснення. У вас мають скрізь стояти ось такі бетонні споруди, у нас їх називають мігунітами. Мігуніт – це бетонний куб із зигзагоподібним входом, щоб при близькому вибуху не потрапили всередину уламки й ударна хвиля. Від прямого влучання «Іскандера» мігуніт не захистить, але оскільки здебільшого ураження відбувається від ударної хвилі й уламків, то зрозуміло, така штука вас врятує. Вони мають стояти на кожному перехресті, поблизу будівель, де немає капітальних укриттів, буквально скрізь. У нас люди купують їх і встановлюють у своїх дворах – якщо у тебе приватний будинок, а в ньому немає укриття. Ось у нас є місце, наприклад, де ведуться дорожні роботи, там був складний проєкт і роботи тривають довго, тож для робітників там поставили такі мігуніти – це взагалі не проблема.

Якщо ж тривога застала на відкритій місцині, треба лягати на землю. Вибух поширюється конусом по діагоналі знизу вгору, відповідно, ударна хвиля й осколки йдуть конусом. Якщо людина лежить, ймовірність її ураження знижується, якщо не помиляюся, у 10 разів порівняно з тим, коли вона стоїть. Брудно – ну так, холодно лежати на землі – теж так, зате залишишся живим. А якщо не ляжеш – потім відшкрібамуть від асфальту.

Ще раз повторюю: найкраще укриття – це товсті бетонні стіни та підвали; якщо зайти в якусь будівлю й спуститися на мінус перший, мінус другий поверх – це чудові укриття, адже вони вплетені у фундаменти будівель. Тобто почув сирену – озирнися навколо, спускайся якомога глибше, ось і все. Будь-яка будівля поблизу – це краще, ніж нічого.

Знову ж таки, враховуйте принцип двох стін, а краще трьох-чотирьох. Зрозуміло, при прямому влученні в будівлю балістичної ракети або навіть «бандеролі» і дві стіни можуть не врятувати. Тому потрібно йти всередину, углиб будівлі, і якомога нижче. Якщо це магазин із широкими вітринними стеклами, краще туди не заходити, бо ударна хвиля віб’є ці стекла всередину, і вони перетворяться на шрапнель, на скляну картеч. Є елементарні речі: якщо перед вами меблевий магазин, забіжіть туди й присядьте за м’які меблі. Вони візьмуть на себе осколки.

Якщо працює ППО – зрозуміло, осколки падають вниз. Те саме – лягати на землю, вийти з машини, шукати укриття. Якщо ППО працює над містом, треба шукати щось, що тебе зверху прикриє. Бо якщо впаде осколок протиракетної ракети, він сильного вибуху не спричинить, але при влучанні гарантовано вб’є. А якщо стоїш під елементарним бетонним козирком, це вже захистить.

– Сергію, з точки зору ізраїльтянина: чи не простіше бути фаталістом і не перетворювати своє життя на суцільну гру в хованки?

– Щодо фаталізму… ну, не знаю, у нас ціле кладовище таких фаталістів. Тому краще все-таки дотримуватися таких правил, хоча розумію, що у вас ця історія триває дуже довго і кінця-краю не видно, але все ж своє життя треба берегти. Чого й бажаю всім українцям.