Кропивничанин Олексій Гавенко понад рік працює фахівцем із супроводу ветеранів війни та демобілізованих. Він і сам – учасник бойових дій, має інвалідність внаслідок війни. Захищаючи Україну в лавах добровольчого формування, загинув його син Ігор. Тепер Олексій допомагає побратимам та їхнім родинам реалізовувати права, гарантовані державою.
Ми зустрілися у кабінеті «Простір турботи про ветерана», нещодавно відкритому в лікарні у Кропивницькому. Це затишне, адаптоване до потреб людей з інвалідністю та пораненнями приміщення, – робоче місце Олексія.
– Намагаюся щодня побачитися з усіма ветеранами, які лікуються у нашому закладі, – розповідає Олексій Гавенко. – Мій день починається з оновлення списку новоприбулих, виявлення тих, хто потребує первинної консультації, допомоги в оформленні документів, проходженні ВЛК чи роз’яснення щодо соціальних гарантій і психологічної підтримки.
Допомогу отримують не лише пацієнти нашого лікувального закладу, а й мешканці міста та інших регіонів – інформація передається навіть від людини до людини.
Я на цій посаді із серпня минулого року. Кілька місяців тому пройшов навчання в Києві, у кваліфікаційному центрі ГО «Платформа відновлення людського капіталу “Рестарт”», яке для таких, як я, фахівців організувало Міністерство у справах ветеранів. Ми вивчали соціально-правовий захист учасників бойових дій та їхніх сімей, кейс-менеджмент, психологічну підтримку, ведення документації та особливості адаптації.
Центр взаємодії
Тепер, коли є окремий кабінет, Олексій Гавенко планує залучити до співпраці представників різних відомств, щоб військові отримували послуги на місці.
Представники ТЦК та СП консультуватимуть стосовно оформлення пенсій і одноразової грошової допомоги у зв’язку з інвалідністю.
Військова служба правопорядку допоможе в ситуаціях, пов’язаних із самовільним залишенням частини.
Органи соціального захисту населення – стосовно пільг, субсидій, компенсацій, забезпечення технічними засобами реабілітації та виплати грошової допомоги.
Пенсійний фонд – стосовно пенсій військовослужбовцям і членам їхніх сімей.
Центр зайнятості – стосовно реєстрації безробітних, виплати допомоги, пошуку вакансій, отримання ваучерів на навчання та грантів на розвиток бізнесу.
Центр безоплатної правової допомоги та органи правопорядку – стосовно первинної й вторинної правової допомоги (представництво в судах, складання документів, вирішення земельних і сімейних спорів).
Ветеранські та інші громадські організації підтримають психосоціально за принципом «рівний – рівному», долучать до спортивної реабілітації та культурних заходів.
– Розробимо чіткий графік, щоб фахівці періодично приходили сюди, приймали заяви та консультували ветеранів, – каже Олексій Гавенко.
Кейси з практики
Ветерани звертаються до Гавенка з найрізноманітнішими запитаннями: і стосовно лікування, і стосовно обстеження ВЛК та ЕКОПФО (експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи), і як діяти після отримання висновку ВЛК про надання відпустки для реабілітації тощо. Гостра проблема – пов’язана з первинними медичними картами та довідками про обставини поранення. Після надання екстреної допомоги пораненому заповнюється первинна карта, яка супроводжує його на всіх етапах евакуації. Це базовий документ, на підставі якого військова частина видає довідку про поранення. На жаль, ці документи не завжди надходять вчасно, через що затягується робота ВЛК, невчасно виплачується грошове забезпечення, розмір якого залежить від обставин травми (захист Батьківщини, виконання службових обов’язків чи проходження служби). Часом виникають питання етичного характеру.
– Наприклад, був такий кейс: військовослужбовець, виконуючи бойове розпорядження та стріляючи по ворожому дрону, зазнав поранення від побратима, який через необережність перечепився і вистрілив у нього. Унаслідок – тривале лікування. А під час розслідування у частині кваліфікували це як «дружній вогонь» при виконанні службових обов’язків, тобто начебто не під час захисту Батьківщини, – розповідає Олексій.
Інший складний випадок – з військовим, який під час виконання бойового завдання зазнав тяжкого поранення. Лікувався у Тернополі, де йому ампутували ногу і рекомендували реабілітацію вдома, але він не повідомив командування про свій виїзд і не став на облік у ТЦК та СП. Через кілька днів його зарахували до СЗЧ і припинили виплати. Людина залишилася без підтримки, втратила документи, почала зловживати алкоголем. Згодом його затримала ВСП, ДБР відкрило кримінальне провадження. Завдяки втручанню ветеранських організацій та Олексія Гавенка поновили направлення на ВЛК, виготовили протез, справу довели до оформлення непридатності до військової служби. Проте через психологічні наслідки травми боєць залишив лікувальний заклад.
– Три місяці я займався цим кейсом, намагався допомогти людині вийти з піке. Це доводить, наскільки важливою є комплексна психологічна підтримка з перших днів.
Інструменти допомоги
– Як фахівець із супроводу не надаю медичних чи юридичних послуг безпосередньо, моє завдання полягає в тому, щоб правильно скерувати ветерана, роз’яснити порядок отримання лікування, реабілітації, соціальних гарантій та допомогти з адаптацією.
Для цього тісно співпрацюю з офіцерами цивільно-військового співробітництва військових частин, узгоджую координаційні плани. За потреби використовую систему електронного документообігу. Допомагаю бійцям освоювати додаток «Армія+» для подачі рапортів. Якщо ж потрібна професійна юридична допомога, скеровую до обласного комунального закладу «Центр-Ветеран». Кожному намагаюся надати письмовий алгоритм дій.
Географія звернень виходить далеко за межі Кропивницького. Наприклад, нещодавно дистанційно допомагав військовому з Краматорська, якого при переведенні з однієї частини до іншої випадково вивели поза штат – чоловік служив, але місяцями не отримував грошового забезпечення. Проблему вдалося вирішити.
Звертаються і військові з тимчасово окупованих територій, яким потрібно оформити статус ВПО та стати на квартирний облік. Окремі категорії – ветерани попередніх збройних конфліктів. Питають: «Чому нас не прирівнюють до ветеранів російсько-української війни?» Намагаюся пояснити, що нинішнє законодавство має чіткі межі, і навіть ті, хто воює сьогодні, часто докладають чимало зусиль, щоб відстояти свої законні права, – каже Олексій.
Щоб кожен відчував повагу
– Ветеранська політика має базуватися на трьох китах: якісна медицина й реабілітація, надійний соціальний захист та, найголовніше, щира повага до людини в пікселі, – переконаний Гавенко. – Звертаю увагу влади на інфраструктурні проблеми міста: у Кропивницькому досі недостатньо умов для тимчасового проживання ветеранів з інвалідністю (особливо тих, хто пересувається на колісних кріслах), які приїжджають на лікування чи просто приїхали у наше місто до друзів. Проблемою залишається і доступність звичайних міських послуг, як-от відсутність пандусів у перукарнях.
А головне, чому людина, яка заради України втратила здоров’я, має випрошувати довідки? Невже не заслужила на гарантовані державою пільги? Чому родичі загиблих змушені роками судитися з державою? Я розумію, що все й одразу змінити неможливо, але ми маємо працювати над тим, щоб кожен ветеран і кожна родина відчували повагу та розуміння.
Наприкінці розмови Олексій Гавенко нагадав про державну програму, якою передбачено компенсацію витрат на переобладнання автомобіля для ветеранів з інвалідністю внаслідок війни (встановлення ручного керування) в межах до 70 тисяч гривень. Цією програмою також можна скористатися для підвищення мобільності.
Спілкувався Віктор Іваненко, «УЦ».



















Час міняти підгузки