«Мрію, щоб люди отримували задоволення від того, що ми робимо»

Стільки драйву Кіровоградська обласна філармонія вже давно не бачила. До Кропивницького з великою сольною програмою вперше приїхав гурт «СКАЙ».

Цих хлопців з Тернополя знають усі, хто хоч трохи цікавиться сучасною українською музикою. Вони увірвалися в національний музичний простір у середині нульових з ліричним хітом «Тебе це може вбити» і залишаються в ньому донині. Власне, завдяки цьому «СКАЙ» і з’явилися в нашому місті – концерт відбувся в рамках Всеукраїнського туру «СКАЙ 15 років» і мав одразу дві мети: відсвяткувати ювілей і представити альбом «Нове життя», а заразом і оновлену назву колективу. Тепер вона пишеться великими літерами без крапок (до цього назва виглядала так: «С.К.А.Й.»). За словами лідера, вокаліста й автора пісень гурту Олега Собчука, на цей крок музиканти пішли через те, що стара назва ускладнювала пошук інформації про групу в Інтернеті. Невеликий, але приємний крок назустріч фанатам.

Перед виступом Олег поспілкувався з журналістами й розповів про те, чому нові пісні він пише вночі, яким буде «СКАЙ» через наступні 15 років і як йому, тоді ще майбутньому вокалістові, працювалося в одній команді КВК із Сергієм Притулою.

– Для початку абсолютно традиційне питання: розкажіть про тур і новий альбом, з чим пов’язана його назва «Нове життя»?

– Назва альбому така, тому що в нас новий склад гурту й новий підхід до створення музики: накопичення матеріалу відбувається в Києві, зводимося в Сан-Дієго – зведенням займається саунд-продюсер групи Switchfoot Таммерс Паркс. А ще – починається нове життя для України, що кардинально впливає на теперішнє життя гурту «СКАЙ».

– А якими ви уявляєте себе ще через 15 років? Яким бачите 30-річний ювілей гурту «СКАЙ»?

– Думаю, ми всі будемо такими солідними, досвідченими, успішними музикантами, на концерти до яких люди ходитимуть із задоволенням. Задоволеними життям, спокійними, впевненими в собі. Я мрію, щоб ми отримували задоволення від того, що робимо, і щоб люди, для яких ми це все робимо, теж отримували задоволення.

– А до гурту «СКАЙ» ви чим займалися?

– Чим я тільки не займався! Був торговим представником – продавав жуйки, «Мівіну», був ріелтором, був ведучим на радіо, адміністратором. На щастя, у 2001 році я взявся за музику, а у 2002-му познайомилися з Віталієм Климом, директором компанії Lavina Music. Він став просувати гурт, за його сприяння були записані перші альбоми. Але зараз ми працюємо самостійно, і майже весь час займає музика.

– Маєте якісь захоплення, хобі, якісь інтереси окрім музики?

– Люблю подорожі. Але музика наразі займає весь час, тому не до інтересів. Ви в цій сфері не варитеся й не знаєте, скільки вона потребує часу й зусиль. Репетиції, студії, записи, гастролі, інтерв’ю, усілякі технічні нюанси. Попри це все треба ще приділяти увагу родині. Пісні доводиться писати вночі, бо вдень немає часу.

– До речі, лише на минулому тижні у нашому місті було шоу вашого земляка Сергія Притули. Чи спілкуєтесь ви?

– Ми не просто спілкуємося. Ми грали разом у КВК, у команді «Тернопільскі особливі», ми півтора роки жили в одній квартирі на вулиці Патріса Лумумби. Як це було, я вже не буду розказувати, бо то страшно.

– А зараз де живете й працюєте, принаймні більшість свого часу?

– Зараз живу в Києві. Шоу-бізнес існує лише в Києві, такі поки що українські реалії життя. Але кожні два-три місяці я обов’язково приїжджаю додому, щоб провідати батьків. Інколи вони приїздять до нас у гості, щоб побачити онуків.

– До подій 2014 року багато українських артистів, почавши кар’єру тут, переходили на російську мову й їхали підкорювати простори Росії. Чи міг статися подібний кульбіт із гуртом «СКАЙ»?

– Якщо говорити про те, що було саме до 2014 року, - так, такі ідеї були, і пропозиції з того боку були. Але не було жодної конкретики. А після початку війни ми цей напрямок для себе закрили, і, думаю, причини пояснювати не треба. Якщо раніше ми ще якось поглядали у бік сходу, то тепер зроблено розворот на 180 градусів, і зараз ми працюємо над створенням англомовного контенту. Першою ластівкою був сингл All My Love For You, який ми готували на «Євробачення – 2017», скоро будуть нові пісні. Якщо ти співаєш англійською, для тебе відкривається весь світ.

– На якій музиці формувався ваш смак як автора пісень? Хто найбільше вплинув на нього, на вашу думку?

– Музику я любив з самого малечку. Пам’ятаю, що у 8 років я вже співав напам’ять La isla Bonita Мадонни, хоч і не розумів, про що там співається. Пізніше були Queen, Roxette, Beatles, Led Zeppelin. Звісно, був російський рок – Цой, БГ, «ДДТ», «Чайф». А далі закрутилося-завертілося, почалися власні пісні. Я не можу окремо виділити когось одного, хто був би для мене взірцем, - у музиці це для мене U-2, по текстах – представники російського року: БГ, Цой. Є сім нот, тож вигадати щось кардинально нове вже неможливо, можна хіба що міксувати.

– Мали змогу познайомитися з кимось із своїх кумирів?

– Так, у мене склалися непогані стосунки з Юрієм Шевчуком з «ДДТ», ми іноді спілкуємося по телефону. З Шахріним знаємо один одного. З закордонних артистів, на жаль, мало кого знаємо. Під час туру Канадою в Торонто познайомилися з гітаристом Cranberries Ноелем Ентоні Хоганом. Дуже хочу познайомитися з Боно. Я нещодавно був на його ювілейному концерті в Амстердамі, присвяченому альбому The Joshua Tree.

– Деякі виконавці регулярно приїжджають до нашого міста, а от ви тут уперше. Принаймні з сольною програмою.

– Так, з великим концертом «СКАЙ» приїхав у Кропивницький вперше. До цього ми один раз були в Кіровограді декілька років тому, і це був якийсь гала-концерт, здається, до Дня міста. Поки що маю виключно позитивні враження – у вашій філармонії дуже красива зала, як на мене – то це навіть зала-музей, оскільки більшість майданчиків, де ми вже виступали, мають менший вік і зовсім інакший вигляд. Тут можна кліпи знімати.

– А який з майданчиків вам найбільше запам’ятався?

– Два роки тому ми виступали у Попаснянському Будинку культури – і одночасно чули звуки вій­ни за його стінами. Потім до нас підійшла керівник цього закладу й сказала слова, які мене дуже вразили: «На вашому концерті, хлопці, українська мова взагалі вперше прозвучала в цих стінах з моменту їхнього будівництва». Тож не треба тепер дивуватися тому, що там зараз іде війна…

Описувати сам концерт не будемо – таке краще бачити. І хоча аншлагу не було, всі лишилися задоволеними – адже прийшли саме ті, хто хотів прийти. Публіка почала танцювати вже на другій пісні, а у фіналі відбулося символічне возз’єднання гурту й фанатів на сцені під звуки кавер-версії знаменитої пісні «Україно» Тараса Петриненка. Сподіваємося, що «СКАЙ» приїде до Кропивницького ще не раз – і бажаючих побачити їх буде більше. Адже це справді якісна, перевірена часом українська рок-музика.