Олександр Палій: «Кіровоградщина та Україна мають усі шанси на якісне перетворення»

Відомий український політолог та історик Олександр Палій прочитав лекцію в педуніверситеті імені Винниченка. Спілкувався зі студентами на тему історії та її уроків, внутрішньої та зовнішньої політики, а також обговорював принципові для України питання – майбутнє Криму й відносини з Російською Федерацією. Послухати й подискутувати з експертом зібралося близько сотні майбутніх істориків і політологів. Напередодні виборів студентів також цікавили тонкощі передвиборчої кампанії, використання медійних облич на виборах і діяльність самих кандидатів. Головний меседж зустрічі в Кропивницькому – політиків слід оцінювати за їхніми справами. Того ж дня Олександр Палій дав інтерв’ю кореспонденту CBN.

– Які ваші враження від спілкування зі студентами?

– Дуже позитивні. Студенти розумні. Сьогодні багато українців розуміють процеси в державі. Вони їх активно обговорюють удома, в соцмережах. Студенти ж – здебільшого мовчазні, але, як на мене, діалог відбувся, і видався він доволі продуктивним.

– Одна з тем вашої лекції – уроки історії. На чому саме акцентували увагу?

– Українці повинні навчитися робити висновки з уроків минулого задля того, щоб долати труднощі. Ось, наприклад, тема НАТО. Уже два десятки років я працюю над тим, аби пояснити людям, у чому полягають плюси такої співпраці для України. У 2006-му, коли вийшла друком моя книга «Навіщо Україні НАТО», багато політиків першого ешелону навіть не розуміли, що це таке і для чого нам. Тоді всього 17% населення виступали за НАТО. Коли нам довелося пережити драматичний досвід, виявилося, що українці без всіляких книжок стали втричі розумнішими в питанні НАТО. Тому розмова про уроки історії має сенс.

– На ваш погляд, що впливає на зміну бачення й оцінку різних процесів у державі в людей?

– Одним із чинників впливу є реклама, а заодно й гроші, вкладені в неї. Також – пошуки. Наш український народ весь час у пошуку. Він хоче знайти ідеальних людей, які були б кращими, бездоганними. У принципі, це правильні спроби. Але часто вони нераціональні. Бо люди не відштовхуються від реального знання. Вони відштовхуються від картинки в телевізорі, від реклами, від якихось гасел… У тому числі – який зовнішній вигляд того чи іншого політика, як його іміджмейкери зачесали, напудрили… Все це насправді дрібниці. Судити слід тільки по справах.

Я вам скажу, зараз ми маємо унікальну ситуацію, коли справами звітувати реально може лише один політик. Це чинний Президент. За ним є і асоціація, і зміцнення армії, і зупинка агресора, і безвіз, і зростання економіки, підвищення соціальних стандартів… І той же Томос. А що пропонують інші? Що стоїть за їхніми словами? Ми добре пам’ятаємо кабальні газові угоди на 32 мільярди доларів. Замість пенсій, зарплат, ремонтів і будівниц­тва садочків, шкіл і лікарень наші гроші з подачі тогочасної прем’єрки прямо лягли в кишеню Путіну. І це лише один із прикладів. А таких повно. Але політики чомусь про це не говорять із екранів телевізорів чи шпальт газет.

По-суті, зараз ми маємо умовний вибір між трьома кандидатами – Порошенком, Тимошенко і Зеленським. Однак після кабальних газових контрактів Тимошенко і повної відсутності державницького бачення у Зеленського для мене залишається лише одна кандидатура – чинний Президент. Це, повторюся, суто моя думка. Тому вкотре наголошую, не реклама з вилизаними персонажами має формувати оцінку людей, а реальні справи політиків. І знову ж таки – слід робити висновки з уроків минулого, про що ми вже говорили.

– А які, на вашу думку, Петро Порошенко допустив помилки? Ви їх бачите?

– Звичайно. Я бачу, що було кілька серйозних кадрових помилок, особливо на початку його президентства. Але, чесно кажучи, це такий невідворотний процес. Не завжди відразу можна «намацати» людей без подвійного дна. Однак ми бачимо, що ці помилки поступово розсіюються і на правильні посади виходять правильні люди, компетентні. Зокрема, на мій погляд, у сфері зовнішньої політики нині маємо дуже компетентну команду. Я знаю цих людей, і це справді ті, хто вболіває за Україну, рухає її вперед. Разом із тим ми бачимо по Збройних силах, що на рівні керівників бригад, на рівні середньої ланки люди дуже популярні в армії, люди з авторитетом, заслужені, на яких фактично тримається армія. Також, як на мене, помилковим було рішення про поступове втілення реформ. Краще було б все й одразу.

– Яке особисто ваше бачення розв’язання збройного конфлікту, війни? Як оцінюєте нинішній курс?

– От я вам скажу, що зараз є оптимальна політика в цій сфері. Чому? Бо Україні вдалося ізолювати Росію. Україні вдалося зміцнити армію, перетворити її на реальну серйозну силу, з якою рахуються. У тому числі й великі держави.

– Чи сьогодні можна зробити прогноз, як розвиватимуться події в Україні в найближчі п’ять років?

– Ми перебуватимемо під дуже потужним тиском Росії, але поступово він слабнутиме. Росія втрачає свої силові можливості. Сьогодні ця країна деградує з усіх точок зору. І, до речі, втрата Росією значної кількості ресурсів відбувається в більшій мірі завдяки Порошенкові та уряду. Що мається на увазі? Україна не купує в Росії газ. Ми позбулися шантажу. Сьогодні ми впевнено рухаємося вперед як у цьому питанні, так і в інших.

– Ви вивчали настрої людей на Кіровоградщині?

– Мені цікаво було, як голосують жителі області. Спочатку Кіровоградщина була помаранчевою, потім на якомусь етапі ситуацію вдалося переламати регіоналам… Але це область, в якій абсолютна більшість – українці. При цьому дов­гий час регіон був депресивним. Зараз стоїть питання повернути українцям свою власну країну. Це дуже важливе завдання. Щоб люди не тільки співали, розважали когось, але щоб були в бізнесі й щоб цей бізнес був свій до свого по своє. Щоб він був соціально відповідальним. Тут я це побачив. І Кіровоградщина, і Україна в цілому мають усі шанси на якісне перетворення. Тим більше що процес уже триває.

Олена Ярова.