Віталій Шабунін з тих громадських діячів, яких можна вважати одним із «нових облич» української політики та суспільного життя й громадським борцем з корупцією. Як не дивно, на цих виборах він не балотується до Верховної Ради, хоча особистість відома в масштабах України й має позитивний рейтинг. До Кропивницького Віталій приїхав поговорити про судову реформу, без якої, на його думку, неможливі будь-які інші реформи та боротьба з корупцією взагалі, бо викритих корупціонерів наші суди вперто не бажають відправляти за грати.
– Після Революції Гідності ми в Центрі протидії корупції, який я очолюю, активно долучилися до роботи з всебічного реформування гнилої системи влади. Наша організація була одним із співавторів закону про створення Національного антикорупційного бюро, ініціювала створення Антикорупційної прокуратури та суду, відкривала усілякі реєстри даних, боролася за відкриті декларації чиновників і так далі. Пішов весь цей «двіжняк». Але з часом ми зрозуміли, що упускаємо дещо дуже важливе, без чого всі ці новації не мають сенсу. Це судова реформа. На жаль, для нашої команди це не було пріоритетом. Судової реформи не відбулося. І як наслідок ми сьогодні бачимо всі ці одіозні рішення, які на голову не налазять, які приймають Конституційний суд та інші суди, наприклад, як з авіакомпанією «Скай ап», дію ліцензії якої призупинив Баришівський райсуд Київської області.
Чому ми саме зараз говоримо про судову реформу? Будь-які вибори – це вікно можливостей. Хто б не переміг на виборах, перші півроку після голосування можна щось «проштовхнути» через парламент. Тому що нові депутати ще не обросли контактами, зобов’язаннями, ще не задіяні в якихось схемах. Цей новий парламент буде мати повно нових облич, людей, які не були в системі. Перший час вони просто не будуть орієнтуватися в тому, що відбувається, ще на емоціях після виборів будуть щось робити корисне для суспільства.
Тому насправді є шанс провести якісь реформи. Коли після попередніх виборів Центр протидії корупції пропонував якісь реформи, ми зробили одну помилку – не поспілкувались із регіонами. Зараз ми це виправляємо, саме тому я їжджу регіонами та слухаю вас, вашу думку стосовно реформи судочинства. Із регіонів це виглядає інакше, ніж із Києва.
Члени нашої організації не розуміли критичну важливість саме цієї реформи. Так само як і реформи прокуратури. Хоча я взагалі вважаю, що генеральна прокуратура має бути знищена, каменя на камені не залишити від діючої будівлі, місце має бути освячене, і побудована нова прокуратура на новому місці.
Повторюся, після Революції Гідності й ми, й інші не домоглися реформи суду та прокуратури. А тоді це було можливим – після Майдану суддям і прокурорам було страшно. Плюс міжнародна підтримка. Зараз її стало набагато менше, на жаль. І всі реформи суду, прокуратури, поліції були провалені, зізнаємося чесно.
Зараз ми висуваємо до усіх майбутніх депутатів вимогу – підтримати розроблений нами порядок денний встановлення справедливості в країні. Що саме ми вимагаємо?
Відновлення покарання за незаконне збагачення
– Топ-чиновники, які обкрадали українців і незаконно збагачувалися після Революції Гідності, отримали амністію після визнання неконституційною кримінальної відповідальності за незаконне збагачення в лютому 2019-го. Справи щодо 65 високопосадовців закрили, і наразі в Кримінальному кодексі немає такого злочину.
(Віталій Шабунін зазначив, що в Раду вже внесли кілька варіантів такого законопроєкту про незаконне збагачення, от тільки частина з них не відрізняються від того, що вже діяв в Україні.)
Реальна судова реформа
– Судова реформа, що розпочалась після Революції Гідності, не досягла мети. Більшість недоброчесних суддів залишились на посадах. Довіра до судової гілки влади – на низькому рівні. Ця реформа є найбільш необхідною, адже, якщо не працюють поліція, прокуратура та інші, але працює суд, своє майно, наприклад, можна відстояти, а якщо працює все, але не працює суд, – залишаєшся ні з чим.
Прозорі конкурси до Конституційного суду
– Конституційний суд України перетворився на інструмент захисту окремих політичних інтересів.
Позбавлення СБУ невластивих функцій
– Реформа Служби безпеки України (СБУ) не відбулася. СБУ досі має не властиві органам безпеки функції. Ці функції лише політизують роботу СБУ та перетворюють орган на інструмент корупції та політичного тиску, одночасно дискредитуючи будь-які досягнення органу та марнуючи ресурси для боротьби з тероризмом. Ніде у світі аналогічні органи не займаються економічними злочинами, а в нас це є.
Реформа МВС і Нацполіції
– Органи внутрішніх справ не зазнали належного очищення. Переважна більшість старих «міліцейських» кадрів, навіть ті, що не склали професійні іспити, поновилися на посадах через суди. (У цьому пункті активісти хочуть відставки міністра внутрішніх справ України Авакова, який досі має доволі великі шанси залишитися навіть з новим президентом і новим парламентом на місці очільника МВС.)
Перезавантаження антикорупційних органів
– Керівництво окремих антикорупційних органів (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного агентства з питань запобігання корупції) не продемонстрували результатів роботи та повністю втратили довіру суспільства.
Реформа прокуратури, перезапуск ДБР і створення Служби фінансових розслідувань
– Реформа органів прокуратури не забезпечила їхнє очищення. Абсолютна більшість недоброчесних прокурорів залишилась на своїх посадах. Керівництво прокуратурою здійснюють політики, а не фахівці. Керівництво Державного бюро розслідувань (ДБР) за півроку роботи продемонструвало неспроможність ефективно управляти органом.
Затвердження антикорупційної політики
– В Україні відсутня комплексна антикорупційна стратегія, яка визначила б завдання та відповідальність органів влади щодо заходів у рамках антикорупційної реформи.
Такий «порядок денний» активістів, за словами Віталія Шабуніна, вже підтримують партії «Слуга народу», «Голос», «Сила людей», «Сила і честь», «Громадянська позиція» та «Самопоміч». Сподіваємося, що долучаться й інші.
Геннадій Рибченков, «УЦ».
«Терра Україна»: кропивничан запрошують на серію інтерактивних лекторіїв з історії України...