Демократії все менше

Чергові зміни до виборчого законодавства, які внесла провладна більшість, схожі на спроби встановлення нею максимального контролю над органами місцевого самоврядування, ніж на розбудову демократичної держави.

Однією з численних новацій стала зміна розміру грошової застави на виборах до місцевих органів влади, яка фактично була зменшена для деяких категорій претендентів на посади в 10 разів. Можливо, ця обставина якось мінімізувала негативне ставлення людей до цього пережитку розвинених демократій, тобто існування своєрідного майнового чи фінансового цензу. Тому більшість наших респондентів не вбачають у грошовій заставі кандидатів чогось загрозливого й готові платити за свою участь у виборах. Навпаки, вони вважають, що грошова застава змусить людей відповідальніше ставитися до свого бажання обиратися й бути обраним, але насправді мова йде про елемент дискримінації, бо не кожний пенсіонер чи студент готовий викласти тисячу гривень за реєстрацію в якості кандидата в депутати селищної ради, не кажучи вже про 5 тисяч гривень за бажання позмагатися за булаву очільника. Скоріше за все, ми матимемо прихований вплив місцевого олігархату на формування кандидатських списків, а ще – грошова застава привчає нас до думки про неминучу меркантильність політичного життя на всіх рівнях.

Тим не менше, ця позиція зараз домінує, і в надрах Центрвиборчкому розробили своєрідний прейскурант вартості наших кандидатів. По Кіровоградській області він такий. За право представити свій список кандидатів в обласну раду партії, а відтепер вибори до органів влади в населених пунктах, де мешкають більше 10 тисяч осіб, проводяться лише за партійними списками, мають сплатити 159 з лишком тисяч гривень. Вартість списку до Голованівської райради складає 21 тисячу гривень, до Кропивницької райради – 77 тис. гривень, до Новоукраїнської – 23 з половиною тисячі гривень, до Олександрійської районної ради – 37 з половиною тис. грн. Найдорожче коштує квиток на партійний потяг до Кропивницької районної ради, тому що тут проживає найбільша кількість виборців – майже 347 тисяч, що вдвічі більше за кількість виборців в Олександрійському районі. Зауважимо, що окремі платіжки будуть складені за право партій брати участь у виборах до Подільської та Фортечної в місті Кропивницькому радах – 60 тисяч і 120 тисяч гривень відповідно.

Майнова дискримінація посилюється при реєстрації кандидата на посаду міського голови. Наприклад, якщо хто захоче стати новим Цапюком, тобто мером Олександрії, він повинен внести заставу з розрахунку 19 тисяч гривень на 90 тисяч виборців. Вартість кандидатського квитка на посаду мера Кропивницького складатиме більше 30 тисяч гривень, хоча за старим законом, прийнятим лише в січні, ця сума мала б складати 340 тисяч гривень.

На виборах до місцевих органів влади на територіях, де проживає менше 10 тисяч виборців, як уже зазначалося, кандидати теж будуть платити по одній тисячі гривень, причому тут немає ніякої градації суми в залежності від кількості виборців, хоча вона різниться досить суттєво, від майже 10 тисяч виборців у Кетрисанівській сільській раді до 2,5 тисяч осіб в Ганнівській.

Після виборів переможці повернуть свої внески, а невдахи розпрощаються і з мріями, і з їхнім матеріальним втіленням, але не факт, що ці гроші підуть на розвиток демократій на місцях, а не зникнуть на рахунках Центрвиборчкому.

На цьому новації не закінчуються, бо провладна більшість залишає за собою можливість впливати на діяльність місцевих органів влади шляхом впровадження спрощеного інституту відкликання депутатів і керівників територій «за народною ініціативою». Зрозуміло, що такий варіант передбачається в разі формування більшості в місцевих радах, тоді «чужого» міського голову можуть зняти простою більшістю голосів. До речі, вибори старост старостинських округів в ОТГ взагалі скасовуються, відтепер їх призначатимуть депутати. Це теж ознаки гри в демократію за новими правилами, в яких нинішні очільники територій ще не визначилися.

Голова Смолінської селищної ради Микола Мазура каже: «Партійна система в нас менше ефективна за мажоритарну, приховує багато підводних каменів. Скажімо, депутат з партійної п’ятірки балотується до рад двох рівнів і обирає районний рівень. Тоді на його місце в селищному списку стає депутат, умовно кажучи, № 6, якого ніхто не чув і не бачив. Крім того, депутати не закріплені за конкретними територіями, але те, що старосту призначають депутати, – позитив, бо команда повинна бути монолітною. Втім, у нас партійність ніколи не превалювала над місцевими інтересами».

Голова Бобринецької міської ради Валерій Сніжко відмітив: «У мене підхід до партійності неоднозначний. Партійна більшість ніби більш консолідована, хоча в нас проблем з партійністю до цих пір не було. А з іншого боку, „партійні”депутати можуть зняти міського голову простою більшістю голосів, а це може статися і в результаті зговору».

Ясно одне, що нові законодавчі виборчі ініціативи приховують ще багато несподіванок, тому передбачаються складнощі і в організації голосування, і в визначенні щасливих власників депутатських мандатів. Надто багато протиріч і розбіжностей приховали наші народні крючкотворці, які, до речі, не несуть за це ніякої відповідальності – ні особистої, ні партійної.