Безславні виродки

Кому війна, а кому мати рідна.

Взагалі-то «Безславні виродки» – це легендарний фільм Квентіна Тарантіно, але спільні у його героїв і персонажів редакторської колонки лише назва та час дії – війна. Почну з двох прикладів із реального життя нашого міста, щоб ви одразу зрозуміли, про яких виродків йдеться й чому вони назавжди – безславні.

Неподалік 3-ї лікарні – затишний ресторан. Проходжу повз і чую демонстративно гучну розмову по телефону дебелої фігури в камуфляжі:

– Васю, ці жлоби сьогодні не годують! Якісь голімі відмазки придумали! Сандень! Поїду до “шашликів”, там похаваю. Під’їжджай…

Жлоби?!! Знаю чудово господарів ресторану. Спокійні, витримані, завжди привітні. Справжні патріоти та волонтери. Тисячі обідів для тероборони, десятки тисяч сухпайків для армії.

Ще приклад. Старий університетський приятель. Душа-людина. Трудяга, яких мало. Господар СТО. Клієнти його цінують за якість та пунктуальність. Розповідає чомусь майже пошепки:

– Ти розумієш, я йому ще на початку війни допоміг – зробив машину безплатно. Сказала ж людина – «на передок» їхати. Так він її одразу продав, мені доповіли. Коротше, за два місяці вже четверта машина. Ходить із пресом баксів, а мені – зроби, «на передок» їду. На шару, звісно. Послати його, як думаєш?..

Сьогодні весь світ визнає незаперечний факт: Україна вистояла й продовжує боротися у війні з супротивником, який переважає за силами й ресурсами, головним чином завдяки єднанню нації. Сотні тисяч українців пліч-о-пліч воюють на передовій, мільйони допомагають їм у тилу. Але в сім’ї не без потвори, і мовчати про це не можна хоча б для того, щоб ці виродки знали: у захисників батьківщини вистачить сил змахнути брудну й зухвалу плісняву зі сторінок нашого життя.

Ще два приклади.

Поліцейські затримали тютюнових «бариг» із контрафактним товаром на понад півтора мільйона гривень – 80 мішків сировини, 42 тисячі пачок білоруських цигарок без акцизних марок. Зрозуміло, держава податків від цього «бізнесу» не отримає, а українці ще й ще збиратимуть гроші, щоб купити та передати із волонтерами цигарки бійцям. Скільки таких контрабандистів по країні, можна лише здогадуватися.

Дякуючи Богу, не в нас, а на Тернопільщині два негідники на зібрані для підтримки ЗСУ пожертвування купили собі в особисте користування дорогі авто та мобільники на 2 мільйони грн. Псевдоволонтерам вистачало нахабства регулярно публікувати у соцмережах «звіти» про використання зібраних коштів та просити нових пожертвувань.

А ви вже помітили, що «безславні виродки» з цієї публікації – не головорізи з Бучі та Ірпеня, не шпигуни та навідники, не місцеві колаборанти (а вони в нас є), не п’ята колона? Це звичайні злодії та аферисти, для яких головне – вкрасти або віджати. Вони займалися цим і до війни, їхня совість не прокинулася від вибухів та повітряних сирен. І їх не так мало. Просто ми майже не писали про них у перші два місяці війни, не хотілося витрачати місце на «Если кто-то кое-где у нас порой». Але тепер доводиться…

І ще про трьох персонажів, теж не ідеологічних.

Перша історія відома в Кропивницькому. Командир загону судової охорони налагодив такий бізнес: вимагав 7 тис. доларів за довідку, що дозволяє відмазатися від мобілізації. Затримали його красиво – мордою в бруківку площі Героїв Майдану. Але швидко відпустили. Мабуть, допомогли ті, кого охороняв. Коротко кажучи, суд його звільнив під заставу 200 тис. грн. Напевно, в судовій охороні таких спеців не вистачає.

Інший придурок тупо виставив оголошення в соцмережах про продаж бронежилетів по 7 тис. грн. «Продав» сім штук, але відсилати покупцям і не збирався. Взяли, тепер годуй його державним коштом.

Третій наш земляк, начитавшись, мабуть, «Золотого теляти», спробував перелізти через паркан зі Словаччиною з валютою на мільйон гривень у кишенях. Звичайно, прикордонники взяли його за дупу й довго сміялися.

Повірте на слово, газети не вистачить написати про всіх викритих шахраїв, здирників та іншу гидоту.

Втім, про них не треба писати, їм треба бити морду й не відпускати під заставу. Час такий, воєнний…