Не друг і не ворог. А хто?

Не забыть бы тогда, не простить бы и не потерять!

В.С. Висоцький

Цей рядок з легендарної «Пісні про новий час» відомий поціновувачам творчості Володимира Семеновича у двох варіантах – зі словом «втратити» та у варіації з «не проґавити». Мені ближчий другий, початковий варіант.

Ось уже рік наш ефір переповнений сюжетами, які так чи інакше пов’язані з війною. І глядач має стійке враження, що практично весь світ підтримує Україну. Є ворог – путінська росія, є не зрозуміти хто – їх лише кілька країн, а решта горою стоять за нас. На жаль, це не зовсім так, і голоси цих «не друзів, не ворогів» добре чутні у світі, багаторазово повторені та посилені кремлівською пропагандою.

Часто думаю про те, де була б наша країна сьогодні, обери американці своїм президентом Трампа, а не Байдена. Днями, мабуть, на старті нового походу до влади Трамп дав розгорнуте інтерв’ю Шону Ханніті на популярному телеканалі Fox News, де нарешті виклав суть свого плану «миттєвого мирного врегулювання» воєнного конфлікту в Україні: «Я міг би домовитися. Щось відійшло б росії, є певні райони, які, чесно кажучи, російськомовні, але ми могли б домовитися…»

Прикметно, що саме цей шматок редактори Fox News вирізали з остаточної версії інтерв’ю, але слово не горобець, а цифрові «рукописи» не горять, як і паперові.

Робити подібні заяви – не мішки ворочати, роздавати частини суверенної України легко, це ж не Аляска й не Нью-Мексико, за одні натяки на які Трампу відбили б його руду голову.

До речі, Трампа у його планах підтримує інший «крутий політик» – прем’єр-міністр Угорщини Вік­тор Орбан. Лідер країни – члена НАТО та Євросоюзу грає якусь свою партію у європейському оркестрі, постійно вносячи дисонанс у справу підтримки України. Це той випадок, коли мати таких друзів – і ворогів не потрібно.

Настав момент, коли ще один «великий друг» українців відкинув маску миротворця. Після того, як президент Білорусі Лукашенко (поки з великої літери, але, гадаю, це ненадовго) не вберіг дорогий російський літак-розвідник, йому довелося виправдовуватися перед путіним. І для виправдання бацька не знайшов нічого кращого, як обізвати президента Зеленського… «гнидою». Того самого, про якого він любив повторювати «Володя – добрий хлопець, тільки недосвідчений».

Ну що ж, казка про доброго бацьку закінчилася, агресивний жлоб виліз із бульбенфюрера назовні, наступним етапом він поведе покірний білоруський народ на забій…

Можна ще довго перебирати прізвища зарубіжних політиків і цитувати їхні заяви, які демонструють готовність «згодувати» Україну путіну, аби вберегти свою дупу, а то й пересадити її в зручніше місце. Як відомо, історія нічому не вчить – до всього треба доходити своїми мізками. А якщо їх немає, то весь досвід «умиротворення агресора» у Другій світовій війні нічого не вартий для таких, як Лукашенко чи Орбан.

Ну і як не сказати про «своїх»? Умовно «своїх».

Людина-легенда, глиба, Герой України… Колишній президент українського концерну «Мотор Січ» В’ячеслав Богуслаєв переконливо довів, що мудрість не завжди приходить із віком – буває, вік приходить один. Записи його телефонних переговорів з російськими бізнес-партнерами, оприлюднені СБУ та ідентифіковані центром медіаекспертиз університету Колорадо, – це щось таке, що не піддається опису! Богуслаєв скаржиться росіянам (!!!), що його завод у Запоріжжі обстрілюють, а сільгосппідприємство пограбували! При цьому він упевнений, цитую: «Якщо путін закінчить, то нас потім націоналісти закінчать, бл…».

Прочитав – як у лайні вивалявся.

І на закінчення – про дрібне. Такий собі стендапер Щегель втік з України, голосно грюкнувши дверима й нагадивши просто біля них. Стендапер, щоб ви розуміли, – це людина із претензією на звання актора розмовного жанру. У своєму інтерв’ю вже з Туреччини він повідомив, що отримав дозвіл Мінкульту на закордонні гастролі – «знайшов спосіб з’ї…атися й пожити комфортно».

До самого Андрія Щегеля, який ганьбить високе звання українського коміка, я не маю запитань. Нехай йде навздогін за російським військовим кораблем і живе там комфортно. А ставити їх Мінкульту, який в черговий раз облажався, і зовсім безглуздо – вкрай непотрібний заклад.