Втікачі від війни

Не наздожену – так зігріюсь.

Анекдоту років зі сто п’ятдесят, а ось дивись – і досі актуальний. Мало не до кожної ініціативи влади підходить. Ну а в боротьбі з нинішніми «ухилянтами» від військового призову ця думка півня, який намагається наздогнати курку, взагалі може стати негласним девізом чергової кампанії.

Наш народ уже настільки добре знає своїх «слуг», що жодні прогнози йому не потрібні. Нострадамус, якби жив у нинішній Україні, помер би з голоду або терміново змінив би професію. Як тільки президент виступив із різкою заявою про відправку керівництва військкоматів на фронт та реформування ВЛК (військово-лікарських комісій), народ одразу зробив висновок: тепер «відкосити» від призову коштуватиме вдвічі-втричі дорожче. Так і сталося.

Якщо раніше у військкоматах брали по 3 – 5 тис. доларів за «білий квиток» , то з початком облав «тарифи» за фіктивні висновки ВЛК у столиці, за повідомленнями СБУ, які спіймали на гарячому чергових «пацифістів», зросли до 11 тис. не гривень. Упевнений, психологічний бар’єр у 15 тис. доларів буде подолано ще до кінця місяця.

Боротьба з «ухилянтами» йде на всіх фронтах. Один із найбільших інтелектуалів у Верховній Раді, кандидат юридичних наук Федір Веніславський зареєстрував законопроєкт про відміну права на відстрочку від мобілізації для студентів-чоловіків віком від 30 років, які здобувають другу чи третю освіту. З одного боку, кількість чиновників та депутатів, які після 24 лютого 2022 року раптово (ну так збіглося) вирішили підвищити та поглибити свій освітній рівень, вимірюється десятками тисяч. А з іншого боку, їй-богу, смішно, що автором законопроєкту, який геть вбиває ініціативу спраглих до знань чоловіків, стає фахівець з конституційного права.

Той самий, не проти ночі згаданий, Федір Веніславський взяв на себе місію експерта з екстрадиції в Україну чоловіків призовного віку, які виїхали за кордон за липовими документами. На думку нардепа, «такий механізм можливий, коли людина купила довідку, коли вона на підставі фальшивих документів незаконно перетнула державний кордон». Він пояснив, що для екстрадиції громадянина України з інших країн необхідно, щоб було відкрито кримінальне провадження і конкретна особа отримала статус підозрюваного.

З цього місця хочеться трохи детальніше. З якою метою ненька-Україна бажає повернути своїх синів, які кинули її у важку годину? Щоб покарати та посадити? І годувати років із десять за стандартами Євросоюзу? Мобілізувати до армії? А їм можна довіряти? Зрадивши раз, повторити зраду буде набагато легше.

Які ще варіанти? Покарати лікарів-злочинців та військкомів-хабарників? Але їх уже й так покарали. Когось звільнили, когось посадили, а когось на фронт відправили. Ще не всіх, звісно, але до того йде.

І це ми ще не згадали, що екстрадиція з країн Євросоюзу – це дороговартісний геморой, який триває роками. І навіть якщо лікар та співробітник військкомату дадуть СБУ свідчення щодо конкретного «ухилянта» Х., а місце його проживання підтвердять офіційні органи міграції країни перебування, зовсім не факт, що його вишлють до України! Знаєте, чому Франція не вислала олігарха Жеваго, на якому, на думку правоохоронців, проби ніде ставити? Ні за що не здогадаєтесь! Цитую: «…оскільки наявність війни в Україні не гарантує безпеку екстрадованого». Бурхливі оплески європейській демократії!

Гадаю, тепер ви зрозуміли: максимум, що можуть зробити наші внутрішні та зовнішні, пардон, органи щодо «іноземних легіонів» українців – це зігрітися, освоївши чималі бюджети.

Можна, звичайно, насипати солі на хвіст своїм співвітчизникам, звернувшись із кляузою до урядів країн Євросоюзу. Але ви уявляєте, наскільки негарно виглядатиме прохання українського Кабміну, скажімо, позбавити пільг та допомоги своїх же громадян, які опинилися нехай і нечесним шляхом у статусі біженців? Дуже сумніваюся, що після такого привіту з Батьківщини чоловіки, які виїхали, захочуть повернутися в Україну. А, до речі, нас вже ледь 25 мільйонів…