«Ми не можемо по-іншому»

Вірогідно, військовослужбовцям, які отримують довгоочікувану відпустку й приїздять додому, не хочеться говорити про війну. Але, дякуємо, все ж відгукуються на прохання журналістів розповісти, як там. Ні, далеко не всі погоджуються. Частіше кажуть, що нема про що говорити. Один з тих, хто погодився, Олександр Жосан (Француз), оператор БпАК (безпілотні авіаційні комплекси) 10-го батальйону 59-ї бригади. Був небагатослівним, але висловив свої думки.

Ми раніше вже спілкувалися з ним на тему війни. Француз з 2014-го до 2016-го був в АТО. На великій війні – з першого дня 22-го. Тоді він був старшим групи штурмовиків, командиром відділення, заступником командира взводу. З тих пір дещо змінилося.

– Був штурмовиком, мав поранення, після реабілітації продовжив службу вже у БпАк. Вже місяців вісім з хлопцями «літаю». Ми керуємо «мавіками», які знімають картинку та передають куди треба. Це наша робота, і ми хочемо, щоб вона приносила результат. Знаєте, заради чого ми це робимо? Щоб скоріше повернутися додому. Але спершу ми маємо розбити ворога.

Час від часу задаюся питанням: що тут, на моїй землі, роблять рашисти? Я їх чекав? Чи запрошував? Ні. Тому ми їх знищуємо. Звісно, гинуть наші – це війна. Я втратив багато побратимів. Сам міг загинути безліч разів, але щось мене оберігає. Можливо, хтось за мене щиро молиться.

Часто запитують, коли закінчиться війна. Я не Ванга, не знаю. Та й будь-який військовий не зможе відповісти, йому не доповідають. Хоча більшість відповіла б: бажано, щоб сьогодні.

Хто на війні з самого її початку, як я, досі там не тому, що хочуть війни. Ми не можемо по-іншому. Таких, перших, мало залишилося. А це були справжні, мужні, вмотивовані бійці. Тих би хлопців зробити командирами, був би інший розклад на фронті. Ми ж тоді давали відсіч ворогу, гнали його назад. Зараз з командирами біда. З грамотними командирами. Та вам про це, мабуть, всі військові кажуть, це вже давно не секрет.

Все частіше кажуть про мир або перемир’я. В жодному разі! Лише перемога! Хочу, щоб рашистів не було на нашій землі, щоб вони зникли. Ми з побратимами їм в цьому допомагаємо. А ви нам допомагаєте. Дякую всім, хто відгукується на наші прохання, запити. Нещодавно просив маскувальні сітки для техніки, надсилають з різних куточків країни. Сил і витримки вам усім. А нам усім – Перемоги!