Днями у Залі пам’яті Музею мистецтв до дня народження військового льотчика Владислава Савєльєва (псевдо Nomad) відкрилася експозиція «Політ у вічність», присвячена його життю і героїчному подвигу.
Nomad у сучасному розумінні – це людина-кочівник, який жертвує комфортом, стабільністю і затишком. Владислав жив, навчався і воював у різних місцях. У цьому сенсі його можна було б назвати кочівником. Та насправді це псевдо пов’язано з його захопленням історією та культурою вікінгів. І все ж головний сенс – у слові «жертовність».
Майбутній пілот народився 14 серпня 1996 року в Кіровограді у родині військовослужбовців. Він ще з дитинства плекав мрію про небо й хотів сісти за штурвал бойового літака. По завершенню навчання в місцевій гімназії № 9 вступив до Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба, був одним із кращих на курсі і закінчив його із відзнакою 2019 року. Саме тоді він одружився зі своєю коханою з якою познайомилися ще в школі. Після навчання отримав направлення до лав бригади в Івано-Франківську.
У 2021 році Савєльєв вже був досвідченим пілотом МіГ-29, мав бойовий досвід, брав участь в операції Об’єднаних сил. Саме тоді з’явилася нагода пройти навчання за кордоном. Владислава відрядили до США на дворічний курс льотчика-винищувача на авіабазі у місті Коламбус (штат Міссісіпі). Після початку повномасштабного вторгнення рф його дружина і донька приєдналися до нього, а сам він рвався повернутися до України й стати на захист рідної землі. Та командування це рішення не погоджувало, адже курс навчання потрібно було завершити.
Він був одним із українських пілотів, які лобіювали надання Україні винищувачів F-16, зустрічався з пресою, давав інтерв’ю на цю тему. Владислав разом зі своїм другом, військовим льотчиком Андрієм Пільщиковим (на псевдо Джус) хотіли, щоб українські льотчики переймали сучасні західні тактики й техніку, відходили від застарілих ще радянських засад.
Навесні 2023 року по завершенню курсу підготовки в США пілот разом з родиною повернувся до України. Одразу став на захист України, встиг здійснити сім бойових вильотів. Восьмий політ став останнім: літак Владислава збила російська зенітна ракета у червні 2023 року на Донеччині. Похований на Алеї слави Далекосхідного кладовища в рідному Кропивницькому. У нього залишилися маленька донька, дружина, брат та батьки. Указом Президента України від 4 серпня 2023 року майор Владислав Савєльєв нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
На американській авіабазі у місті Коламбус теж вшанували пам’ять майора Савєльєва – його ім’я додали до списку імен людей, які загинули, захищаючи інших, на пам’ятній стіні авіабази, де тренувався. Він став першим українцем, чиє ім’я там викарбували та взагалі другим іноземцем у тому списку.
В експозиції «Політ у вічність» представлені фото, особисті речі та документи Владислава, надані його родиною, які розповідають про різні етапи його життя. Серед них перший лист до бабусі, медалі за досягнення в навчанні та спорті, шкільна стрічка «Випускник-2013» з побажаннями, елементи екіпіровки та строю військового пілота вітчизняного та американського зразка, вітальна грамота в честь першого польоту, різноманітні шеврони, пов’язані з Повітряними Силами України. Також є предмети, які нагадують про останній трагічний виліт – уламки винищувача, в якому обірвалося життя Владислава Савєльєва.
Прощання із земляком-героєм було нетиповими. Його тіло піддали кремації, частину попелу поховали в землю, а іншу частину дружина розвіяла над омріяними ним фіордами в Норвегії, де йому так і не судилося побувати. З США він привіз цікаву традицію вшанування полеглих пілотів: у пам’ять про загиблого спалюють фортепіано. Тож під час офіційного прощання, коли над домовиною пролітали на низькій висоті два МіГ-29 та піднімалися у небо, символізуючи душу пілота, яка робить останній політ у вічність, запалало і фортепіано з його псевдо Nomad та бортовим номером його літака – 12.
Миколина погода