Музична історія нашого міста напрочуд багата на виникнення і більш чи менш тривале існування різноманітних неформальних гуртів. Але її, на жаль, ще ніхто не написав. Кому нині говорять про щось, наприклад, такі назви «Засада», «51 територія», «ЛЕП», «36,6»? Можливо, одиницям. Але вони, попри все, залишили свій слід в часі і дали поштовх для творчого розвитку окремим музикантам.
Сьогодні знайомимо вас з учасниками новоствореного гурту «ЇДЕДАХ».
Веселка (Олена Пічугіна) навчає дітей грати на гітарі, працює в школі «Крок». У теплі місяці збирає людей на співанки на свіжому повітрі. Там лунають українські пісні — і нові і давні, вони часто супроводжуються й інструментальними імпровізаціями. Олена також бере участь у вокальному напрямку проєкту «Баба Єлька» – колективі «Дувай-ва». У гурті «Їдедах» співає й грає на ударних (барабан джембе), перкусії, духових та гітарі.
Монах (Віктор Шустов) наразі служить в ЗСУ. Раніше працював охоронцем, підпрацьовував ремонтами. Грав у гурті «Партизан-бенд», із яким їздив по країні грати для воїнів. Брав участь іще в декількох гуртах, зокрема «Само собою», з якого разом з Андрієм Денисенком плавно переїхав у «Їдедах». Грає на перкусії.
Енді (Андрій Денисенко) працює перекладачем. Музичить із 1990 року. У 1990-х це були гурти «Колесо», у 2010-х — «Веселі Біоритми» та «Само собою». Пише музику й пісенну лірику. У гурті грає на гітарі, співає, пише пісні.
Далі коротке інтерв’ю з Андрієм та Оленою.
– Коли і як з’явився ваш гурт?
Енді: – У січні 2024 року ми зібралися, щоб виконати фрагменти рок-опери «Jesus Christ Superstar» українською мовою. Для цього зробили поетично-музичний вечір Сергія Аркуші, автора офіційного перекладу опери. Співати за Марію Магдалину запрошували декількох дівчат, але погодилася лише одна Олена Пічугіна – Веселка. Причому одразу, без будь-яких умов. Відтоді й почали грати разом, спочатку окремі програми, а потім уже вибрали спільну.
– Що ставите на меті, для чого об’єдналися?
Веселка: – Мета — дарувати людям світло й позитивні емоції через свою творчість і таланти, надихати та привертати увагу аудиторії до української живої музики. Пропаганда й відродження чудових, змістовних, автентичних скарбів — пісень, підтримка українського духу загалом, єднання людей навколо світлої музики, відрив їх від буденності. Дарувати через музику почуття впевнености, надії й віри у своє сьогоднішнє і в краще майбутнє!
– Які маєте спільні та індивідуальні музичні уподобання?
Веселка: – Мої індивідуальні — дуже вибірково поп і трохи блюз.
Енді: – З моїх — хард-рок і авторська пісня. Спільні — етно, фолк, психодел, легкий рок, фанк.
– Де ви вже виступали? В яких акціях брали участь?
Енді: – Гурт «Їдедах» виступав декілька разів у кнайпі «Бамбетель». Там ми проводили благодійні концерти, щоб збирати кошти на потреби ЗСУ. Також грали в Дендропарку і у «Рок-кафе», на кількох заходах у бібліотеках, їздили з творчим десантом у Кам’янець і Світловодськ. Також виступаємо в селі Ставидла, де розташована садиба «Хутір Чорних запорожців».
– Чи готуєте повноцінну програму? Якою буде наступна пісня/композиція?
Енді: – Потроху додаємо до програми по одній пісні. Повільно, бо в усіх робота. Про повноцінну програму говорити ще рано, поки що вдосконалюємо те, що є. Я працюю над двома новими власними піснями й пишу нові музичні теми. Наразі в нашому арсеналі лише сім пісень. Ще дві — і буде повноцінна програма.
– Чи готові виступити на великій сцені? Наприклад, у філармонії чи театрі?
Енді: – Про велику сцену поки не думали. Регулярні репетиції відновилися нещодавно, а з ними з’являються нові аранжування й розфарбовуються наявні. Ще фарбувати й фарбувати. З іншого боку, у невеликих приміщеннях тісніший контакт із людьми, і пісням ніби легше допливти до сердець.
Теплий одяг для поранених військових