Рано радіти

Конституційний суд України відновив соціальні гарантії постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Про це йдеться в інформації відділу комунікацій КСУ та правового моніторингу, опублікованій на офіційному сайті найвищої судової інстанції України, але що ховається за наведеними у повідомленні з підпунктами, розділами, частинами, статтями та положеннями, на жаль, зрозуміти неможливо. Тому ми звернулися за коментарями до найбільш зацікавлених осіб – активістів Чорнобильського руху.

Але спочатку про те, чим високий суд мотивував рішення, яким скасував дію окремих положень Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України»  від 28 грудня 2014 року № 76-111(далі – Закон № 76). Мова йде про «нічні»  голосування в кінці грудня 2014 року, коли приймався бюджет на 2015 рік і пакетом було прийнято цілий ряд постанов, які відмінили дію багатьох прийнятих раніше норм щодо соціального захисту окремих категорій населення. Тоді «під роздачу»  потрапили не лише чорнобильці, але й інші пільгові категорії, зокрема, Закон №76  зобов’язав пенсіонерів сплачувати податок на прибуток.

Уряд Яценюка, який ініціював ці зміни, пояснював це необхідністю наведення ладу в соціальній сфері та економією коштів, дефіцит яких тоді гостро відчувала наша обороноздатність. Потрібно зазначити, що тоді ж були урізані й заробітні плати депутатів та чиновників вищого рангу, але згодом вони так чи інакше повернули втрачені позиції. Трішки пізніше група народних депутатів від Опозиційного блоку та близьких до нього обранців зробила подання до Конституційного суду на предмет скасування положень сімдесят шостого закону , які обмежили соціальні гарантії ліквідаторів аварії на ЧАЕС. КС узяв це до уваги, але додатково зазначив, що «обов’язок держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи – катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу, зумовлює надання особливого статусу громадянам»… «що потребує належного обсягу державних видатків, зокрема у сферу охорони здоров’я, соціального забезпечення».

Окрім цього, КСУ встановив, що «пільги, компенсації та гарантії є ОСОБЛИВОЮ формою відшкодування завданої шкоди». А це, у свою чергу, покладає на державу конституційний обов’язок забезпечити чорнобильцям та членам їхніх сімей достойний рівень соціального захисту та гідне життя. Виходячи з усього вищесказаного, КС встановив, що зниження рівня соціального забезпечення чорнобильців та членів їхніх сімей, є «фактично відмовою держави від її зобов’язань, передбачених Конституцією».

Ігор Володимирович Мандрика, виконуючий обов’язки голови Кіровоградського обласного відділення Всеукраїнського громадського об’єднання «Спілка ліквідаторів-інвалідів “Чорнобиль-86″»  вже встиг опрацювати документ і вважає, що найголовнішими в цьому документі є положення, що чорнобильські пільги та компенсації – це не допомога малозабезпеченим категоріям, до яких відносять і чорнобильців, а особлива форма відшкодування за отриману від Чорнобильської катастрофи шкоду. Це важливий нюанс, який дозволяє продовжити боротьбу за поновлення прийнятих раніше актів, спрямованих на соціальний захист чорнобильців.

На сьогодні КС відновив дію положення Закону України № 796 про можливість отримання вдовами учасників ліквідації аварії на ЧАЕС частки пенсії померлого, але не відмінив дискримінаційної вимоги про необхідність надання довідки про смерть, яка стала наслідком Чорнобилю. Окрім того, відновлено право чорнобильців обирати пільги чи компенсації за своїм бажанням, оскільки ліквідатори та інваліди Чорнобиля можуть одночасно мати як статус ліквідатора, так і статус інваліда військової служби або якийсь інший. Однак КСУ оминув чи не згадав у своєму рішенні найболючішу проблему – відміну статті № 54, яку чорнобильці називають «6,8,10». Згідно цієї статті, різні категорії інвалідів Чорнобиля повинні отримувати пенсію в розмірі від 6 (третя категорія) до 10 (перша категорія) мінімальних розмірів заробітної плати. Якщо помножити одну мінімалку хоча б на 6, то якраз і виходимо на отой «достойний рівень соціального захисту» , який може забезпечити «гідне життя». Саме це положення КСУ й не згадав.

Голова Кіровоградської обласної організації «Союз Чорнобиль України»  Олександр Неділько поки що не в захваті від рішення КС. На його думку, про зміст рішення говорити ще зарано, оскільки потрібно отримати відредаговані положення законів, які зазнавали змін, але: «Суттєвих, кардинальних змін практично не відбулося. Начебто нам і пішли назустріч, але не так, як було б потрібно».

Все добре, але, як кажуть, осад залишився. Складається враження, що під приводом захисту прав чорнобильців КС підготував підгрунття для захисту прав, тобто пільг і зарплат вищих чиновників, депутатів чи суддівської гілки влади, оскільки створено прецедент, згідно якого відміняти раніше встановлені розміри соціальних гарантій і пільг не можна. Хоча розібратися з цими неймовірними заробітними платами, преміями, пільгами та пенсіями «окремих категорій» (чорнобильським до них далеко) таки потрібно. Але чи можливо в світлі «чорнобильського»  рішення КСУ?