Хвилі війни

Реакції на граблі – майже ніякої. Чи то лоб адаптувався, чи держаки браковані?

 Жахнуло о п’ятій ранку. Спочатку три коротких вибухи, чергою. Потім один сильний, а за ним два таких, що задрижали вікна й стіни. Згодом ще один – глухий, далекий… Ніби сім. Пізніше дізналися: не сім, а тринадцять. Троє загиблих, дев’ятнадцятеро поранених. Перша думка: а в Харкові з цим постійно живуть. І в Миколаєві…

Тільки тепер почало доходити, що таке гібридна війна. Це раніше ми думали: якщо до бойових дій путінців додати інформаційно-пропагандистські атаки, то ось він – гібрид. Проте ні. Усе наше життя в 22-му році стало залежним від війни, кожна його частина перетворилася на гібрид із війною.

Переговори про розблокування українських портів закінчилися підписанням двох договорів, і найближчими днями наше зерно почне рятувати світ, а гроші за нього потечуть в Україну. Тут би радіти, але важкий осад заважає. Найкраще з цього приводу висловився французький журнал «Шарлі Ебдо», як завжди – карикатурою. Через поле бою з пораненими та вбитими українцями двоє джентльменів бігом пруть ноші із зерном. На задньому плані – палаюча Україна…

Політичний штиль під гаслом «єдність нації» протримався лише перших 3 – 4 місяці війни. Як не дивно, хвилю погнали Офіс президента і, власне, сам гарант. Спочатку звільнили голову СБУ та генпрокурорку. Ці двоє були навіть не кіньми на переправі (яких не міняють), а основною металоконструкцією самої переправи. І якщо для звільнення Баканова ще знайшли зрозумілі обґрунтування, то Венедиктова явно пішла «паровозом». А те, що їй як компенсацію пообіцяли посаду посла у Швейцарії, виглядає зовсім вульгарно.

Навіщо потрібно замінити генпрокурорку, стало зрозуміло буквально через кілька днів – щойно з’явився у ЗМІ суперсекретний указ президента про позбавлення громадянства Коломойського, Корбана та Рабіновича. Кожен із них – персонаж із бекграундом, гідним голлівудського фільму з прицілом на Оскар за найкращий сценарій та головну чоловічу роль, на яку, до речі, найкраще підійшов би Володимир Зеленський.

Пам’ять наших людей, як відомо, коротка, але ганебну історію з позбавленням громадянства Міхо Саакашвілі ще не забуто. І ось знову на ті ж граблі! Адже справа не в Корбані, одному з найбільш впливових і незалежних людей у ​​Дніпрі, і не в його активній патріотичній позиції. А в захищеному Конституцією статусі кожного громадянина України. Доводьте неправоту будь-якого Рабиновича в суді (з новим начальником СБУ та генпрокурором), але не позбавляйте громадянства уродженця України. Згадав гучні імена людей, висланих із СРСР чи Росії, – не впевнений, що наші «лишенці» гідні честі бути в цих лавах. Дуже не хочеться вірити, що ця погана ідея належить самому Володимиру Зеленському. Краще вже нехай «погані бояри»…

Ви вже бачили: «Мовлення припинено у зв’язку з рішенням телеканалу»? Для тих, хто не в курсі, – це про групу телеканалів «Україна», пов’язаних із тепер уже колишнім олігархом Рінатом Ахметовим. Мало того, що наші глядачі багато років перебувають у стані «дивитися по телеку взагалі нічого», то ще й допустити закриття кількох цілком непоганих телеканалів? І чим це пояснити? Лише війною? А хто наступний? Колишній громадянин України Ігор Коломойський та телеканали 1+1 і 2+2?

Вражає, що люди, яких посада зобов’язує працювати головою, зовсім не думають про наслідки своїх рішень. Упевнений, дуже скоро однією з умов отримання чергового траншу МВФ стане вимога негайно зняти всі прямі та опосередковані заборони на мовлення телеканалів. І звільнити міністра Ткаченка…

Ще одна хвиля під час війни – ковідна. Днями МОЗ дало добро на вакцинацію громадян четвертим щепленням (другим бустерним). Логічно – у Німеччині та Франції вже по 100 тисяч хворих на день. Незабаром і до нас дійде. Якраз до нового навчального року. І добре б тільки грип з ковідом, бо розходиться по світу така гидота, як віспа мавп. У 70 країнах вже зафіксовано 16 тисяч випадків. Мало нам рашистської чуми…