Коли звучить сирена, яка сповіщає про повітряну тривогу, ми шукаємо будь-яку інформацію: що і куди летить. Маємо кілька джерел у своїх гаджетах, читаємо, порівнюємо, вираховуємо. Якимсь застосункам довіряємо, якісь згодом видаляємо. Серед тих, яким можна довіряти, сторінка у Фейсбук та Телеграм-канал кропивничанина Павла Мазура. Оперативність і достовірність інформації не викликають сумнівів.
На запитання, хто він за фахом, Павло відповів: «Відеограф, фотограф, оператор дрона». Ще цікавіше. Домовилися зустрітися і поспілкуватися.
– Павло, почнемо з початку. Де ви народилися? Де навчалися?
– Народився у Хащуватому на Гайворонщині. Закінчив школу, відслужив в армії, закінчив дев’яте училище у Кропивницькому і тут залишився. Отримав спеціальність радіоелектронщика. В цій сфері не працював, але знання в житті знадобилися. Мав свій невеличкий бізнес – тиражував аудіопродукцію.
– Чим займалися з початком війни?
– Як усі, волонтерив. І коктейлі розливав, і військовим допомагав, і з творчими волонтерами співпрацював. Женя Жердій організовував, а я вів зйомки. Відео виставляв у соцмережі. Ми прагнули підтримати український народ. Хоча були такі, яким це не подобалося: що це ви співаєте під час війни?
– Відеограф, фотограф – зрозуміло. Як ви стали оператором дрона?
– Я співпрацював з проєктом «Баба Єлька» і спочатку «літав» на казенному дроні. Його надали спонсори, і ми з ним їздили селами Кіровоградщини. Коли проєкт закрився, спонсор пішов і забрав із собою і дрон. Мені захотілося придбати власний, що я і зробив. Зараз літати не можна через війну. Але ми з однодумцями знімаємо хвилину мовчання на кількох локаціях міста.
Фото і відео надсилаємо один одному, виставляємо у Фейсбуці та Інстаграмі.
– На яких локаціях в знімаєте? І як у нас в місті з хвилиною мовчання?
– Ми знімаємо біля старого автовокзалу, на Героїв-рятувальників, біля спортшколи і на Шевченка біля третьої поліклініки. Як правило, транспорт зупиняється, коли поліція перекриває рух, а люди йдуть, бо їм треба. Наша група виходить з плакатами і закликає всіх зупинитися на хвилину. Учасники групи, в основному, ті, хто втратив на війні близьку людину. Це їхній біль. Решта біжить зі своїми сумками на базар чи в магазин, і їм чомусь не до вшанування. Від них багато не вимагають, лише зупинитися. Обурюються. Деякі навіть скандали влаштовують: вам нема що робити? А ми наполегливо намагаємося довести, що війна у всіх, а не в окремих українців.
– У Фейсбук та Телеграм ви оперативно публікуєте інформацію про вильоти, напрямки руху, збиття, прильоти ворожих ракет та шахедів. Звідки ви берете цю інформацію?
– Ще до початку повномасштабного вторгнення я завів Телеграм-канал, куди досить агресивно полізли посилання на ресурси, які мені були не цікаві і не корисні. Це дратувало. Коли почалася війна, повалила інформація про те, що Київ здався, Зеленський залишив країну. Це були рашисти. Я зберігаю скріншоти тих повідомлень, колись знадобляться як докази. Розумів, що розсилають брехню, щоб посіяти паніку, і почав шукати правдиві джерела. Багато перерив і знайшов. Тоді я навчився розпізнавати, де правда, де брехня, фільтрувати інформацію.
З часом сформувався список каналів, яким можна довіряти. Якщо мені, припустимо, потрібні новини Одеси, я заходжу на певний канал. До речі, одеський – найоперативніший з усіх. Щоправда, він російськомовний, і я втрачаю кілька секунд оперативності, поки перекладаю. Я моніторю події всієї України, і канали ППО, і виставляю на своїх сторінках.
– Як ви визначаєте, що можна оприлюднювати, а що ні? Самоцензура?
– Звичайно. Я розумію, які фото та відео дозволено публікувати під час воєнного стану. Колись зняв місце прильоту у полі із соняшниками. Там особливо нічого не було видно, але СБУ і таке забороняє виставляти. Мені люди багато фото та відео присилають. Я подивився, і все, в архів.
– Чим будете займатися після війни? Знімати весілля?
– Так, я ж знімав до війни весілля. Замовники віддавали перевагу зйомкам з квадрокоптера. Було цікаво зняти зверху і свої матеріали передати оператору, який знімає звичайною камерою, щоб вийшов повноцінний, красивий фільм. Було б кому женитися, а знімати буде кому.



















Пам’ятати! Відчувати! Творити!: У Кропивницькому відбудеться vii відкритий фестиваль театрального мистецтва...