«Чекаємо на весну та Перемогу»

Щось давно на сторінках «УЦ» нічого не було про «Затишну оселю» – подумали ми й зв’язалися з керівницею будинку для батьків, що в Аджамці, Валерією Кривошапкою. Тож – найсвіжіші новини з місця, де турбуються про стареньких.

– Валеріє, як оселя переживає другу воєнну зиму?

– Легше, ніж першу. У плані того, що немає відключень, які були минулого року. Ми хоч і готові до можливих блекаутів (маємо генератор, безперебійник), але краще, коли світло є.

У нас тепло. Дрова закупили ще в травні. Весна була прохолодною, навіть в деякі травневі дні ми протоплювали. Тоді купили дрова і на зиму, тобто підготувалися до опалювального сезону.

– Вам не холодно. А чи не голодно?

– Ні. Ми закупаємо необхідні продукти. І нам же допомагають небайдужі люди. Протягом вже двох місяців благодійна організація «Сто відсотків життя» передає нам борошно, вівсянку і макарони. Найкращі наші друзі – «Ятрань» – не зраджують нас, на постійній основі ми отримуємо від м’ясокомбінату ковбасу, фарш, пельмені. Така допомога нас дуже підтримує. Усе, що ще треба, я докупаю.

Ми раді увазі до нас, вдячні за неї. Нещодавно Інна Чижик зі своїм підприємством «Мрія Є» оновила нам подушки і пошила м’які пледи. Усі задоволені.

– Скільки людей зараз утримуються в «Затишній оселі»? Хто вони?

– Зараз у нас 22 людини. Але є велика черга. Є старенькі з Маріуполя, Селідового, Покровська. Переважна більшість наших мешканців мають деменцію або лежачі, за якими потрібен цілодобовий догляд.

– Як почувається наш шановний художник Остроухов?

– На жаль, вже не малює. Лежить. Ми поставили для нього ортопедичне ліжко, підключили протипролежневий матрац. Він у свідомості, страждає, просить смерті. Апетит при цьому добрий.

– Що з будівництвом другого корпусу? На якій стадії?

– Слава Богу, звели стіни, зробили дах. Про вікна і двері боялися мріяти, але дякуючи підтримці небайдужих і це встигли поставити до холодів. Зараз збираємо кошти на електрику, тому що пора року дозволяє проводити такі роботи. І відливи треба встановити.

– З чим проблеми? Чого гостро потребуєте?

– У нас взагалі немає овочів. Купую на ринку. Якщо в когось є чим поділитися – будемо вдячні. І за консервацію також. Тільки минулого року, а не за 2008-й – 2010-й, бо і таке, буває, привозять. У стареньких слабкі шлунки, ми їх тільки свіжим годуємо.

До речі, ми допомагаємо фронту. Спочатку тільки листи писали захисникам, а зараз маємо можливість пекти пиріжки, це роблять наші співробітниці на кухні. Ми щасливі від того, що можемо допомагати.

– Як взагалі проходять зимові дні в оселі?

– На вулицю поки що не виходимо – слизько. Стояти важко, а сидіти холодно. Перебираємо квасолю, ґудзики – підтримуємо дрібну моторику. Читаємо. Чекаємо на весну та Перемогу. Споримося, миримося – усе, як у родині. Головне, що у нас завжди затишно.

Бажаючим допомогти «Затишній оселі» реквізити:

UA 893052990000026003015101303 ЄДРПОУ 39438840 в АТ КБ «Приватбанк». Номер картки: 5168 7456 0973 8239.