«Справа Червінського» потрапила на Балашівку

11:13
461
views

Одна з топ-новин минулого тижня: слідство у «справі Червінського» завершилося, обвинувальний акт передано до Кіровоградського районного суду. Це означає, що до непримітного будинку на Балашівці в Кропивницькому, назвати який храмом правосуддя не повертається язик із суто естетичних міркувань, буде прикута увага усієї країни.

За що ж така честь? Мабуть, так сталося тому, що на підвідомчій Кіровоградському райсуду території – у Кропивницькому районі – розташовується військовий аеродром Канатове, де сталася трагедія, до якої начебто причетний Червінський. За тим самим правилом Кіровоградський райсуд мусить розбиратися у справі, наприклад, про крадіжку мішка комбікорму, якщо лиходійство вчинене у Кропивницькому районі.

На сайті «Судова влада України» є інформація про те, що «справу Червінського» передано в Кіровоградський районний суд. Учасниками провадження значаться, крім Романа Червінського та шістьох його захисників, сімнадцятеро потерпілих. Як відомо, внаслідок ракетного удару, завданого по Канатовому удосвіта 23 липня 2022 року, загинув командир частини, зазнали поранень 17 військовослужбовців, знищено два бойових літаки.

Через кілька днів після того обстрілу ворожа спецслужба відрапортувала, що зірвала спробу наших спецслужб викрасти їхні бойові літаки і посадити їх «на секретном аэродроме Канатово в Кировоградской области». Було сказано, що «украинские спецслужбы обещали каждому летчику заплатить за угон самолета до $2 млн, а жен военнослужащих обещали переправить в страны Евросоюза». Також фсб похвалилася, що їхні ракетники, скориставшись здобутою в СБУ інформацією, ударили по згаданому аеродрому і вразили розташовані там літаки. А ще росіяни заявили, що до спецоперації українців причетний Христо Грозєв.

Розслідувач не забарився з відповіддю – написав у Twitter, що українці справді проводили таку операцію, але він до неї не має безпосереднього стосунку. Мовляв, його команда Bellingcat лише мала намір зняти документальне кіно про те, як СБУ схиляє російських льотчиків до викрадення літаків і передачі їх Україні за винагороду (у квітні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон, згідно з яким за добровільну передачу Україні танка російський вояка має отримати 100 тисяч доларів, а за літак – мільйон). Грозєв розповів, що українська спецслужба, проводячи спецоперацію, запідозрила в нещирості російського льотчика, який начебто пристав на її умови, – той вивіз за кордон не дружину, а іншу жінку – начебто коханку, яка, за інформацією Bellingcat, могла працювати на фсб. «Тоді для мене стало очевидним, що операція у своєму початковому вигляді закінчилася і перетворилася на подвійну “оперативну гру”, в якій обидві сторони намагалися отримати максимум інформації від іншої, при цьому згодовуючи їй максимум дезінформації», – написав Грозєв у липні 2022 року. Офіційний Київ утримався від коментарів.

21 квітня 2023 року СБУ розпочала кримінальне переслідування Романа Червінського – одного з головних учасників спецоперації із заволодіння російським літаком. Повідомили громадськості, що він підозрюється в перевищенні службових повноважень (деякі ЗМІ ведуть мову про підозру ще й у державній зраді). 24 квітня того ж року Червінського затримали на Тернопільщині, де він начебто переховувався, а 25 числа його арештували за рішенням суду. Відтоді Червінський – під вартою.

Голова СБУ Василь Малюк назвав його негідником, сказав, що через нього загинув командир військової частини (досі посада загиблого ніде не називалася), поранено ще сімнадцятьох військових, знищено два бойових літаки і зруйновано злітну смугу. За словами Малюка, Червінський (у той час – виконувач обов’язків командира частини Сил спеціальних операцій), проводячи спецоперацію, діяв на власний розсуд, нехтуючи зауваженнями СБУ і ГУР Міноборони, без погодження з іншими державними органами.

Роман Червінський стверджує, що не був головним у тій спецоперації, що перша роль у ній належала СБУ, а російський літак знадобився, щоб вивідати таємниці ворожого авіапрому. Розповів Червінський і про цивільного айтішника, патріота, завдяки якому і розгорнулася спецоперація: той звернувся в ГУР і розповів про своє листування з російськими льотчиками, готовими красти й продавати літаки, цю справу підхопила СБУ, і почалося…

Закиди СБУ в свій бік Червінський називає кумедними. Мовляв, це ж нісенітниці – звинувачувати його в одноосібному, без СБУ і Повітряних сил, плануванні й проведенні спец­операції, покладати на нього відповідальність за загибель і поранення своїх військових, за знищення своїх літаків. До речі, за словами Червінського, він і сам з підлеглими був на аеродромі, коли його обстріляли росіяни. І хоча ворожим літаком заволодіти не вдалося, Червінський запевняє, що толк від спецоперації все ж був: зібрано інформацію про пілотів, які бомбардували Маріуполь і Харківщину. На збиранні таких відомостей він з колегами зосередився, коли зрозуміли, що росіяни намагаються водити їх за носа.

У тому, що став об’єктом кримінального переслідування, Червінський вбачає політичне підгрунтя. Веде мову про російську агентуру, яка, за його спостереженнями, окопалася в наших владних органах і знищує тих, хто спроможний і хоче захищати Україну. Згадав про ПВК «Вагнер».

Червінський – один з розвідників, які 2020 року організовували операцію із затримання «вагнерівців», причетних до збиття Іл-76 у Луганську і Boeing 777 біля Донецька. План був такий: у Білорусі найманці сідають у літак до Венесуели, а наші спецслужби влаштують його аварійне приземлення в Україні. Та за вказівкою згори операцію відклали. Тим часом найманців затримали білоруси й згодом видали росіянам. Кілька працівників ГУР, у тому числі Червінський, публічно звинуватили Офіс президента в зриві операції. Згодом Романа Червінського і його керівника Василя Бурбу звільнили з посад. Вони виступали на політичних ток-шоу, критикували владу. А коли почалася велика війна, Червінський знову знадобився як фахівець із спецоперацій. Виконував обов’язки командира частини Сил спецоперацій ЗСУ. Призначення цих сил – влаштовувати диверсії на окупованих територіях, розвивати партизанський рух.

Про помсту полковнику Червінському за свідчення щодо «вагнергейта» розповідає відомий журналіст Юрій Бутусов. Характеризує його як патріота, професіонала. Наголошує, що Червінський брав участь в операціях зі знищення Гіві, Мотороли, інших російських терористів. Стримано-позитивно відгукується про Червінського колишній голова Служби зовнішньої розвідки України Валерій Кондратюк (до речі, наш земляк, народився в Кіровограді): «Підготовлений, професійний, зухвалий офіцер. Червінський точно не є ворогом України».

До речі, росіяни бомбили Канатове і до 23 липня 2022 року. Вперше обстріляли 1 березня, було поранено військових (число не називалося). Вдруге – 12 березня, тоді загинуло семеро військових.

Через Червінського набули розголосу деякі інші кримінальні справи, в яких теж фігурує Канатове. Так, рік тому нардеп від «Європейської солідарності» Володимир Ар’єв, називаючи звинувачення в бік Червінського замовленим, згадав про вирок Галицького районного суду Львівської області стосовно нашого земляка Сергія Говорухи. Згідно з документом, Говоруха, працюючи в СБУ, 31 грудня 2021 року повідомив росіянам про базування літаків у Канатовому, а в перший день війни підтвердив ворогові цю інформацію: «птички ночуют на месте». Утім, Говоруха вважає обвинувачення сфабрикованим, а Львівський апеляційний суд скасував вирок Галицького районного і постановив провести нові слухання.

Поки розслідувалася «справа Червінського», той став фігурантом ще одного кримінального провадження. В останні дні 2023 року йому повідомили про підозру в шахрайстві в особливо великому розмірі: начебто у липні 2020-го, вдаючи із себе впливового податківця, намагався ошукати підприємця на 100 тисяч гривень. Доля цього провадження широкій громадськості невідома.

Тим часом у Кіровоградському райсуді процес уже пішов: 2 квітня суддя Ігор Гершкул провів перше засідання.

Віктор Іваненко, «УЦ».