Пантаївка створює ОТГ, щоб їхню долю не вирішували циркулем

Пантаївка – це селище екс-гірників за двадцять кілометрів від Олександрії. Гігантизм буровугільної галузі часів Радянського Союзу вимагав з’єднати все, що відноситься до вугільників, в одне місто. Так і сталось – Олександрія вмістила в собі «вугільне» селище Димитрове (нині – Олександрійське) із розрізами й ТЕЦ, села Звенигородка й Марто-Іванівка з колишнім Головківським розрізом. У цьому вугільному «пакеті» територій опинилась і Пантаївка, де працював один із найбільших розрізів – Морозівський. Але тепер жителі селища всерйоз задумались над створенням власної територіальної громади.

Селище, яке живе разом
із містом

Нерекультивовані розрізи навколо селища – тепер лише перспективний проект для екстремального технотуризму. Сподівання на реальне відродження паливної промисловості – у минулому. Трендом останніх років стало закриття шахт у більшості країн Європи та навіть скорочення видобутку вугілля в Китаї, який не дуже соромиться екологічних наслідків такої діяльності. Олександрійське чорне золото сьогодні теж за межею зацікавленості інвесторів та держави.

Як вижити селищу? Його жителі спробували знайти власну нову формулу щастя.

Ідею створення Пантаївської об’єднаної територіальної громади одні назвали повною авантюрою й закулісною грою декількох людей. Інші оцінюють такий крок як спробу врятуватися за допомогою власної активності.

Олександрійська мерія розлючена самостійними та «необдуманими», на думку більшості депутатів, кроками пантаївського голови. Міська влада вимагає переголосувань та повторної процедури у створенні ОТГ. А селищна влада говорить про погрози й тиск. Чи дійсно створення ще однієї ОТГ в Олександрійському районі є авантюрою чи реальною спробою звільнитись від стереотипу збитковості?

«Скорочене» життя

Пантаївка в радянські часи мала свою окрему владу й створювалась як окреме селище. За декілька років на цілинних чорноземах виросло шахтарське містечко. Розвивалось воно хаотично, залежно від примх міських керівників, які завжди вважали селище своєю вотчиною. Директори великих промислових гігантів вугільників теж докладали зусиль, щоб створити собі комфорт, і часто їхні рішення підтверджували, що й вони є реальними власниками надр, людських ресурсів та майбутнього тисяч людей. Так сталось, що чи не першим під скорочення потрапив розріз, що був збудований майже в самій Пантаївці, – Морозівський. Коли стало зрозумілим, що нічого не зміниться й грошей не буде, частина вугільників поїхала шукати щастя за межі селища. Частина олександрійських гірників змогла влаштуватись на роботу на титановий кар’єр на Новомиргородщині. Інші шукали щастя за межами країни.

Коли надії на те, що селище знову оживе завдяки відновленню вугільних підприємств, Пантаївка почала шукати шляхи виживання. Саме так можна назвати останні роки життя селища, в якому розвивалась дрібна комерція. Але Пантаївка, як і Олександрія, залишила в себе велику інфраструктуру – освіту, медицину, культуру. Селище має й власну залізничну станцію, а автобусне сполучення з містом більше схоже на курсування звичайних міських маршрутів.

Селище – в місті,
але кордонів – немає

Однак є одна особливість у Пантаївської селищної ради. Її землі не мають кордонів із землями міста. Крім того, відстань до міста чимала й виходить до критичної межі зв’язку селища із реагуванням на виклики швидкої, поліції та пожежних.

Децентралізація для Пантаївки може бути тільки в одному вигляді – приєднання до створених ОТГ: Новопразької чи Приютівської. Приютівська ОТГ навряд чи була б зручніша за доступом до послуг, бо вона ще далі від меж міста. А ось Новопразька цілком могла би бути географічно найближчою для селища. І все було б нічого, і процес об’єднання із Новопразькою ОТГ міг би давно завершитись, якби жителі Пантаївки не були б категорично проти такого об’єднання. Вони самі про це сказали на громадському обговоренні. Тому залишався тільки один варіант – створення власної ОТГ.

«Авантюризму нема жодного»

У цьому році в Пантаївці почалась процедура створення об’єднаної громади. Пантаївський селищний голова Ігор Бульба (на фото на трибуні) говорить, що це вимушений крок, адже інших гарантій не потрапляння під директиву зверху немає: «Позиція така, я й на робочій групі в обласній державній адміністрації це підкреслив. Ми не хочемо, щоб циркулем вирішили долю селища, намалювавши кордони об’єднаної громади, куди ближче. Тому й було проведено цю роботу. Погодить Кабінет Міністрів – тоді й буде рішення остаточне. Там теж є фахівці, й “криву качку” не дозволять створити. Але, за попередніми розрахунками, наша громада є спроможною щодо фінансування».

«Авантюризму нема жодного», – вважає Бульба.

Селищний голова стверджує: у Пантаївці провели всю процедуру створення ОТГ. Були всі необхідні консультації, голосування депутатів різних громад. До речі, одна із громад – Новоселівська – у склад імовірної ОТГ не ввійде, бо рада не надала відповіді на пропозицію та не брала участі в процедурі.

Мер пророкує «смерть» Пантаївці

Олександрійський міський голова Степан Цапюк теоретично не проти створення нової ОТГ. Навіть попри те, що юридично селище – частина Олександрійської територіальної громади ще з 60-х років минулого століття. Навпаки, на його думку, якщо селище від’єднається, бюджет міста отримає зайві гроші. «Мы ничего не теряем. Мы, наоборот, экономим 14 миллионов», – емоційно висловився мер. Однак сказав, що бездіяльність міської ради в питанні відокремлення Пантаївки може бути розцінена як «зрада» жителів селища. Мер наголосив і на тому, що внаслідок відокремлення селища Олександрія не втратить статус міста. Однак віддавати інфраструктуру селища у власність новоствореній громаді безкоштовно в нього намірів немає. «Уся інфраструктура належить місту Олександрія, і вони будуть звертатись, щоб безкоштовно в їхню власність передати. І нас це буде стосуватись – передати це безкоштовно чи в оренду… Усе на балансі Олександрійської міської ради, крім зошитів і ручок селищного голови», – вважає Цапюк.

Зачепило міського голову й те, що це рішення минуло як би втаємничено від мерії. Він так і наголосив: не запросили поспілкуватись міського голову, депутатів обласної ради, депутатів міської ради. Треба сказати, що якраз цей момент і викликає найбільше запитань. Бо, як підтвердили і заступник мера Сергій Грищенко, і сам мер, оголошення про процедуру об’єднання було опубліковано навіть у місцевому виданні «Вільне Слово», яке має контракт на висвітлення діяльності мерії в пресі.

Винним у тому, що міському голові про це рішення пантаївських жителів не доповіли й від’єднання шматка міста відбувалось за мовчазної згоди, вирішили зробити одного з чиновників. Мер прямо на засіданні сесії сказав, що він «поспілкується» з цього питання, і натякнув, що очільник одного з підрозділів мерії нічого не зробив, щоб реагувати на це рішення селищної влади.

Майбутнє ж Пантаївки після відокремлення, на думку мера, дуже сумне: «Якщо селище Пантаївка буде відокремлене від міста, буквально через декілька років перетвориться у Балахівку. Подивіться – це мертвий населений пункт».

Грошей (НЕ)вистачить?

Очільник фінансового управління Олександрійської міської ради Олена Грищенко вважає, що бюджет селища матиме великий дефіцит. «Бюджетна сфера селища Пантаївка включає сім закладів: три заклади управління освіти, три заклади культури та амбулаторію. Крім того, на утримання бюджетної сфери надає власні кошти селище Пантаївка. Загальний обсяг фінансування – 20 млн грн. Держбюджет дає 3,8 млн. Власні кошти селища – 4,2 млн. Міський бюджет Олександрії додає ще 11,9 млн. У разі від’єднання селище залучить ще приблизно 4,5 мільйони до тих, що отримує. Це ПДФО і, можливо, розрахункова базова дотація. Таким чином, із 12 мільйонів, що додає міська влада, буде залучено 4,5 млн. А 7,4 млн залишаються непокритими в дефіциті».

Нинішній очільник Пантаївки не настільки категоричний. Він вважає, що грошей має вистачити, хоча їх і не так багато, як хотілось би. «Жителям селища Пантаївка дуже комфортно під фінансовою парасолькою міста Олександрія. Це – факт… Щодо фінансової спроможності. За розрахунками, які в мене є, спільний консолідований бюджет потенційної об’єднаної територіальної громади буде складати більше 20 млн гривень. На одну людину в такій громаді буде витрат 5 тисяч грн на рік. Спроможною є громада, коли є такі розрахунки й вони дають показник на 1 жителя більше 2,5 тисяч. До речі, в Олександрії такий показник трохи більше 3 тисяч. Питання щодо реорганізації сервісних служб – це задача для майбутнього керівництва. Проблеми й задачі можна вирішити. Задачі планують і виконують», – говорить Ігор Бульба.

Тут ще й ЦВК згадали…

От, власне, і всі вагомі аргументи сторін. Хоча варто згадати іще один аргумент. Суто паперовий. Секретар Олександрійської міської ради Олена Богоявленська аргументує неможливість об’єднання ОТГ тим, що провести вибори у Пантаївській ОТГ на сьогодні неможливо через особливий статус Пантаївки. Схожі проблеми мали інші селища, які були приєднані до міст та менших населених пунктів . На цей закид селищний голова Пантаївки не зважає. Він не переймається тим, що вибори можуть не призначити прямо зараз. Однак він вважає, що рішення про утворення ОТГ допоможе селищу уникнути «циркульного» розподілу до громад.

Навіки – разом?

Рішення Пантаївки щодо створення власної ОТГ отримало несподівану реакцію. На позачерговій сесії міської ради в останню п’ятницю листопада депутати Олександрійської міської ради ухвалили звернення до Володимира Зеленського та депутатів парламенту. І пов’язане воно саме із Пантаївкою.

Текст був оголошений у сесійній залі, а корективи в нього вносили з голосу й після перерви в позачерговій сесії. Незвичайне явище бачив автор рядків –депутати одразу декількох фракцій зібрались у сесійній залі й активно обговорювали: що робити з проектом? Депутатський «консиліум» дав відповідь – мерія не згодна віддавати селище.

У тексті рішення депутати рекомендують переглянути все, що прийняли раніше селищні депутати та селищний голова Пантаївки щодо створення власної ОТГ. А крім того, міська рада звернулась до Верховної Ради та президента із пропозицією внести зміни до законодавства й дати можливість створювати такі об’єднання, як нині є в Олександрії. Причому в тексті звернення депутати наполягають: історична та економічна єдність нинішньої Олександрії, селищ Пантаївка, Олександрійське та сіл Марто-Іванівка та Звенигородка – нерозривна!

Проти такого проекту виступив один із депутатів – Євген Алімов. Той самий, якого мер намагається призначити «винним» у невчасному реагуванні на «містечковий сепаратизм» Пантаївки. Депутат говорив про те, що проект рішення запізнився на декілька місяців, але пропонував інше формулювання тексту звернення. Він залишився одним із двох, хто не підтримав проект звернення. За текст звернення проголосували практично в повному складі всі фракції та групи міської ради.

Але, не дивлячись на майже одностайну підтримку депутатів з міста, представники громади в міській раді не проти створення власної ОТГ.

Юрій Бойко та Микола Смакула вважають, що об’єднання у власну громаду – не така й погана ідея. Бо в 2016 році жителі Пантаївки категорично відмовились від приєднання до Нової Праги. Тепер рішення щодо власної ОТГ може бути й не ідеальним за наслідками, проте треба щось робити.

Що далі?

Як це рішення Олександрійської міської ради вплине на очільників держави? Чи буде зроблено виключення для Олександрії та інших громад, які включають колишні робітничі селища? Складно прогнозувати, проте, з огляду на те, що до лютого 2020 року міністр розвитку громад і територій Альона Бабак планує завершити процес добровільного утворення громад, навряд чи відбудуться ці зміни. Планів переглядати законодавчі обмеження очільник міністерства теж не висловлювала. Тож це звернення може перетворитись на документ, який влучно охарактеризував мер міста: «щоб не було соромно». Тобто в емоційний текст без реагування та практичного значення.

І про декілька гучних заяв. На тій же позачерговій сесії пролунала інформація про, мовляв, погрози щодо звільнення працівникам бюджетної сфери Пантаївки. Мер блискавично відреагував: назвіть прізвища, хто погрожував. Очільник селища Ігор Бульба відповів, що скаржники просили не називати їхні прізвища. Мер відрубав: тоді мовчіть! А ще селищний голова всерйоз образився на мера й сказав, що обвинувачення в сепаратизмі – це кримінальний злочин. Про «містечковий сепаратизм» Степан Цапюк дійсно сказав і від цього вислову не відмовився, стверджуючи, що він зробив це правильно. І знову гучна заява у відповідь: секретарю селищної ради Пантаївки погрожують спалити авто. Мер відповів: якщо це так – звертаюсь до поліції, щоб перевірили дзвінок. Встановити того, хто телефонував, не складно. Так, принаймні, вважає мер. Схоже, ці словесні баталії сторін говорять, що криза відносин між міською владою та селищною дійсно є.

Відчуття виборів

За фасадом скандалів та гучних заяв, які, сподіваємось, не стануть реальністю, може бути й зовсім інша історія. І вона пов’язана із майбутнім міста. Справжні причини бурхливої реакції на пропозицію створити нову ОТГ варто пошукати не в романтичних заявах про вічну дружбу міста та селищ, а в цілком прозаїчних проблемах, які тепер можуть з’явитись у очільників мерії.

Якщо дійсно Пантаївка та Олександрійське відійдуть від Олександрії, місто втратить великі виборчі дільниці. Досить згадати хоча б те, що чинний міський голова Степан Цапюк отримав перемогу завдяки різниці у 3 тисячі голосів. Тож тепер кожна дільниця, де може бути тисяча й більше виборців, дорогого вартує.

Ще одна важлива деталь – із мером селищна рада, яка вирішила жити самостійною ОТГ, не поспілкувалась. Мерія не помітила відокремлення одразу двох великих селищ від Олександрії. Більше того, документи всі передали в адміністрацію, і тепер процес йде незалежно від точки зору депутатів.

Тож, окрім суто прагматичної сторони справи, може бути й емоційна.

Однак строки наближаються. І якщо з 2016 року мерія не спромоглась, використовуючи ресурс Асоціації міст України та зв’язки у парламенті, вирішити питання об’єднання Олександрії в нинішньому складі, то чи буде це зараз, коли до завершення добровільного об’єднання громад залишилось два місяці? Не виключено, що, навіть якщо, з фінансової точки зору, мерія радить доцільні речі, жителі Пантаївки знайшли на перспективу не найгірше рішення. До речі, маю визнати, що почути точку зору експертів по фінансовій спроможності Пантаївської об’єднаної територіальної громади автор рядків не зміг. Обласні інституції, які переймаються допомогою майбутнім громадам у становленні та виконують попередні прорахунки спроможності громад по різним критеріям, нині на вимушеній паузі в своїй діяльності. Тому розставити крапки над «і» зможуть обласна адміністрація та Кабмін, який перевірятиме ідею жителів Пантаївки на реалістичність і відповідність закону.

Віктор Голобородько, м. Олександрія.