Самоліквідація, або «Нікому прийти на площу»

Напередодні відзначення 35-ї річниці Чорнобильської катастрофи Кіровоградська обласна організація ГО «Союз Чорнобиль України» оголосила про саморозпуск. Повідомлення про припинення діяльності, на фірмовому бланку з відповідним текстом і за підписом голови КОГО «Союз Чорнобиль України» Олександра Неділька, було надіслано міністру юстиції, керівництву Всеукраїнської громадської організації, головам Кіровоградської ОДА, Кіровоградської обласної та Кропивницької міської рад.

Можливо, такий гучний демарш у переддень річниці трагедії було зроблено не випадково. Розрахунок на те, що повідомлення отримає додатковий резонанс у період, коли екрани телевізорів і шпальти газет заповнені інформацією про героїзм ліквідаторів, цілком виправданий. Але з самого тексту якось не дуже зрозуміло щодо основної причини такого неординарного кроку.

Втім перша половина тексту досить конкретна: «Враховуючи неможливість здійснювати реальний та ефективний захист міжнародних, конституційних та законних прав людини, громадянина України, ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС та її наслідків, постраждалого населення від Чорнобильської катастрофи на місцевому та державному рівнях, що призвело до неможливості забезпечити повноцінне виконання статутних зобов’язань організації, повідомляємо вам про припинення діяльності Кіровоградської обласної громадської організації „Союз Чорнобиль України” як структурного підрозділу Всеукраїнської ГО інвалідів „Союз Чорнобиль України“ та її саморозпуск».

На перший погляд складається враження, що саме громадська організація відповідальна за «здійснення захисту конституційних прав», хоча насправді вона лише сприяє вирішенню тих чи інших питань – це різні речі. І в фазі сприяння, тобто звернень, проведення акцій на захист прав чорнобильців, обласна організація та її голова Сергій Неділько чи не найактивніші серед інших громадських організацій, тому загальні фрази нічого не пояснюють. Але, знаючи здатність Олександра Миколайовича загострювати проблематику навіть на урочистостях, коли представники влади доповідають про реалізацію програм, спрямованих на соціальний захист цієї категорії населення, усе стає на свої місця. Проте гучні фрази першої половини повідомлення фактично нівелюються закінченням: «А також враховуючи стан здоров’я керівника організації, Неділька Олександра Миколайовича, повідомляємо вам про складання ним своїх повноважень».

Найшвидше зреагував президент Всеукраїнської організації «Союз Чорнобиль України» Михайло Хрущенко, який звернувся до чорнобильців Кіровоградщини: «Дорогі чорнобильці! Отримали інформацію про рішення, прийняте одноосібно зі слів Неділька О.М., про саморозпуск Кіровоградської обласної організації „Союз Чорнобиль України”. Ми, президія Всеукраїнської організації, не погоджуємося з паном Недільком Олександром і пропонуємо вам провести засідання звітно-виборчої конференції в онлайн-режимі в вайбер або зумі. Ні в якому разі не йдіть на поводу в осіб, які не хочуть або не можуть відстоювати свої законні соціальні права. Наполягаємо на проведенні зібрання для обрання нового голови та ради Кіровоградської обласної організації».

З відповіді Олександра Неділька президенту «Союзу Чорнобиль» можна зрозуміти, що між керівниками всеукраїнської та кіровоградської обласної організацій існують якісь розбіжності, можливо, справа в спробі переформатування всеукраїнської організації, адже це великі кошти, а ще є люди, які претендують на посаду майбутнього керівника обласного осередку: «Кіровоградцям чудово знайомі ці прізвища, їм навіть хтось із анонімів придумав назву – Кіровоградське МММ».

Ми поспілкувалися з паном Олександром по телефону, щоб почути його аргументацію на користь саморозпуску обласної організації. Він заявив, що отримав телефонну згоду членів президії, а до такого рішення його спонукала бездіяльність влади в питаннях допомоги інвалідам-чорнобильцям. З’ясувалося, що мова йде про нібито ненадану на прохання керівника обласної організації підтримку для онкохворих з першою стадією, хоча всі розуміють, що протоколу лікування було дотримано і що влада діє в межах своїх повноважень і можливостей. Сам Олександр Миколайович називає це небажанням допомогти, бо якби влада захотіла, то допомогла б: «Коли в 2018 році зі мною стався інсульт, мені допоміг тодішний губернатор Сергій Кузьменко, до того ж він викликав директора департаменту охорони здоров’я, тобто, коли є бажання, влада допомагає, і людину рятують». Сергій Неділько на сприймає посилання чиновників на законодавство України, називаючи його декларативним.

Однак претензії є й до членів громадської організації: «Я закликаю людей прийти на акцію протесту, але інші організації кажуть, що не вийдемо, бо це Неділько організовує. Я закликаю їхати на Київ, знаходжу транспорт – теж немає кому їхати. Люди стали пасивні, не хочуть захищати свої права. Написати звернення я можу й сам, але нікому прийти на площу. Я намагаюся щось робити, але це не цікаво людям, запитують: „А що нам дадуть?” Навіть коли в міській раді видають допомогу до Чорнобильських дат, беруть конверти, а на концерт не залишаються».

У ході розмови виникло питання про подальшу, умовно кажучи, долю членів обласної організації:

– А куди тепер звертатися членам нібито самоліквідованої організації?

– Мабуть, за допомогою вони мають звертатися в органи соціального захисту або до інших ветеранських організацій.

– Пане Сергію, можливо, ваша організація чи рух втратили актуальність?

– Можливо, і так, а можливо, люди, які утворили організацію, перестали виконувати статутні вимоги щодо ведення активної діяльності .

Швидше за все, обласна організація таки продовжить свою діяльність, але в іншій якості. А от чи буде вона спрямована на захист прав ветеранів-ліквідаторів і постраждалих від аварії на ЧАЕС, чи стане ареною боротьби за владу та відповідні преференції – покаже час. А багаторічному голові обласної організації ми бажаємо лише здоров’я, як і всім ліквідаторам.