І знову Кропивницький зазнав непоправної втрати: у війні з Росією загинуло подружжя Мельстерів, Тарас і Ольга. Це сталося 21 червня на Луганщині. Вони служили в одній частині: Тарас – водієм, Ольга – кухарем.
«Коли життя змусило їх змінити комп’ютерні мишки на автомат, я намагалась прийняти їхній вибір. Коли донька обрізала коси, не тому, що хотіла змінити зачіску, а тому, що заважали носити броніки, мене накрило. А сьогодні я плачу. Не маю сил щось говорити, писати. Дякую, що захищали нас на землі, тепер захищаєте з неба. Боляче, дуже боляче», – написала у Facebook Інга Дуднік, мати Ольги.
Інга – відома в місті громадська активістка. Її дочка теж брала участь у благодійних заходах – пекла солодощі для військових, безпритульних, онкохворих дітей.
Тарас Мельстер – син екоактивістки Людмили Шестакової. Працював в IT-компанії. Обставини загибелі Мельстерів поки не повідомляють.
«Які прекрасні люди захищають Україну! – написала в Facebook місцева жителька Настя Войчук. – Ми знайомі доволі давно, навчалися в універі. Потім, коли Оля почала виготовляти пряники, я стала її постійною клієнткою (не уявляла, як можна створювати таку красу). Возила її диво-розмальовки в Ізраїль, відправляла клієнтам в Чехію, Німеччину та інші країни, дівчата замовляли її подарункові набори для хлопців на роботі, я відправляла її “їстівні квіти” бабусі на Вінниччину, пояснивши, що то пряники і їх можна їсти. А бабуся казала: та ні, я поки всім не покажу, їсти не буду. І півсела ходило дивитись, що то за краса така нереальна!
Відправляла її пряники хлопцям на передову. Замовляла на подарунки, вечері, квести. Ходила з малечею до неї на майстеркласи (мені й самій було цікаво).
Товаришувала з нею, зустрічалися на різноманітних заходах у місті (мені здається, її знав весь Кропивницький, любив її роботи).
Захоплювалась її успіхом! А зараз захоплююсь ще й сміливістю! Стільки потрібно мати в собі мужності та гідності, щоб взяти у руки зброю. Вічна пам’ять!»
Про призначення / поновлення виплати пенсії особам, які виїхали з тимчасово...