Воєнна школа

Через завивання сигналу «Повітряна тривога» майже щодня діти в Кропивницькому не сідають за парти, а спускаються в укриття. Як відомо, школи визначалися з форматом навчання аж до самого початку навчального року, бо відтепер це прерогатива педагогічних рад, а не влади або чиновників від освіти.

Проте, як колись казали, і це не догма, потрібно пристосовуватися до умов, щоб зробити навчальний процес ефективним. Про це заявив начальник ОВА Андрій Райкович у своєму зверненні до керівників громад і територій. Ще влітку побутувала думка, що ця проблема не стосується сільських територій, мовляв, одна справа великі школи, а інша – сільські. Однак з’ясувалося, що воєнний час вніс корективи й у життя глибинки.

Андрій Коломійцев, голова Приютівської громади Олександрійського району, розповів:

– У нас змішана форма навчання, кожна школа, а їх у нас 10, визначається самостійно. Три школи в нас не мають укриття, тому діти там навчаються дистанційно. В інших школах змішана форма навчання. Це виглядає так: щоб у школі одночасно було не більше дітей, ніж може розміститися в укритті. Простіше кажучи, ті предмети, які не можна або не бажано викладати дистанційно, викладаються безпосередньо в школі. Інші – дистанційно. Діти навчаються, але не кожного дня відвідують школу. У нас днями теж зранку лунав сигнал тривоги, діти зразу йшли в укриття, а потім піднялися в класи.

– Як це сприймається?

– Діти сприймають нормально, більше хвилюються батьки, які бачать, що в Олександрії навчання відбувається дистанційно, тому деякі хвилюються. Ми кажемо, що хто хоче вчитися, той шукає спосіб, а хто не хоче – шукає причину. До речі, 19 вересня Олександрія теж планує запроваджувати змішану форму навчання.

Богдан Куруп, голова Новопразької громади:

– У нашій громаді заняття дистанційні, тому що в школах і біля них відсутні укриття. У нас загалом 5 навчальних закладів – 3 юридичні особи та дві філії, 700 дітей. Призвичаїлися, бо так навчаємося вже не перший рік – спочатку коронавірус, потім війна. Перш за все – безпека дітей, з цього випливає, що форму навчання можна змінювати лише за наявності безпекових умов. Якщо укриттів взагалі немає, то ні до 19 вересня, ні до кінця року я ці укриття не побудую. Ситуація однозначна. Тому поки що працюємо у звичному для дітей режимі – дистанційно.

Роман Волуйко, мер Гайворона:

– У нас три опорних заклади – ліцеї та 2 самостійні, це в Бандуровому й Солгутовому, а також філії в селах. У Бандуровому навчання очне, у нас рішення, як має працювати заклад, приймає не сесія, як буває, це незаконно, а кожний керівник чи педрада. Керівник опорного навчального закладу несе повну відповідальність за проходження навчального процесу та за розвиток закладу, визначається з фінансами й так далі. Я бачу, що в Новоархангельску чи Світловодську рішення приймала сесія, це все незаконно й перевищення повноважень. У Бандуровому, я казав, діти ходять в школу, 1 вересня була лінійка. У Солгутовому – змішана форма навчання. Перший ліцей проводить дистанційне навчання, там до 1 жовтня триває капітальний ремонт. Ліцей № 2 – змішана форма, і Хащувате – теж.

– Є якісь особливості в організації процесу?

– Ми довели до керівників закладів, щоб вони кожні два тижні моніторили ситуацію, розмовляли з батьками. Я вважаю, що на все впливає ситуація на фронті та в країні. Коли трапилася трагедія в Вінниці, батьки були категорично проти очного навчання, але з часом все забувається. Тому кожні два тижні ми будемо проводити опитування батьків, а педрада кожного навчального закладу буде вирішувати, як змінювати формат навчання.

Як бачимо, місцеві громади вже звикли до самостійності, тому здатні приймати складні управлінські рішення, виходячи з місцевих умов і особливостей.