За місяць до дев’ятнадцятиріччя загинув Іван Гречка, воюючи на Донеччині. Минулого тижня його з почестями поховали в рідній Диківці Олександрійського району.
– Золота дитина була! – каже про загиблого жителька Диківки, адміністраторка Пантаївської селищної ради Валентина Сарієва. – Совісний, скромний. Така втрата для батьків…
Валентина Сарієва надіслала редакції «УЦ» біографічну довідку про Івана Гречку. Ось що ми дізналися з документа. Народився Іван 11 березня 2005 року в родині Івана та Наталії Гречок. Навчаючись у Диківській школі, брав участь у спортивних змаганнях. Після дев’ятого класу школи продовжив навчання в Центральноукраїнському ліцеї-інтернаті спортивного профілю, розташованому в Пантаївці. Провчився там рік, вступив до Знам’янського професійного ліцею. Вивчився на слюсаря, але вирішив стати військовим, хоча вже тривала велика війна. Уклав контракт зі Збройними силами. 30 листопада 2023 року почалася Іванова військова підготовка. А в січні 2024-го він уже воював у складі 79-ї штурмової бригади. Якось Іван Гречка витягнув з-під обстрілу пораненого побратима, хоча й сам зазнав поранення. А 14 лютого загинув, виконуючи бойове завдання, у Новомихайлівці Покровського району Донецької області.
Вчителька Центральноукраїнського ліцею-інтернату спортивного профілю Людмила Швець була керівницею класу, де у 2020 – 2021 роках навчався Іван Гречка. Ось що вона розповіла:
– До нас Ваню привела його мама. Вона аж плакала від радості, коли Ваню прийняли в ліцей-інтернат. Хороша мама, сердобольна. Ваня без проблем влився в колектив. Клас прийняв його чудово. Ваня – добрий, чуйний. І відповідальний. У навчанні зірок з неба не хапав, але старався. Його заохочували успіхи інших. Ваня провчився в нас рік, потім в училище вступив, і ми не бачилися, бо в Пантаївці мешкаю, а Гречки – в Диківці. Але з його мамою я деякий час продовжувала спілкуватися телефоном. Вона дякувала, казала, що за рік навчання в ліцеї син збагатився знаннями. На похороні я чула від людей, що мама не хотіла, щоб Ваня ішов на військову службу. Але дитина так вирішила…
«Святий Миколай, здійсни заповітне бажання»