Довідка: The Floor – це формат вікторини, який розробила Talpa Studios. Шоу транслюють у Франції, Іспанії, Румунії, Німеччині, Італії та США. За правилами, у The Floor беруть участь 100 гравців. Вони змагаються у квіз-дуелях на гігантській світлодіодній підлозі, розділеній на 100 квадратів. Кожне з цих полів представляє різні категорії: від «Відомих спортсменів» і «Голлівудських акторів» до «Культових будівель» і «Ссавців». Учасник кидає виклик сусідньому супернику на квіз-дуель саме в тій категорії, на якій розуміється найкраще. Вони обидва відповідають на запитання з обраної теми. Переможець поєдинку захоплює поле іншого гравця. А той, хто програв, вибуває з гри. Учасник, який займе всі поля, виграє великий грошовий приз. В Україні це 250 тисяч гривень.
На Новому каналі триває шоу «Поле». Незвичайне, динамічне, з чудовою атмосферою та гарним ведучим Фімою Константиновським. Одним з учасників був кропивничанин, син нашого колеги – спортивного журналіста – Ігор Ілючек. Дійшов до півфіналу і, на жаль, вибув. Зате поділився з «УЦ» своїми враженнями.
– Ігорю, це не перше телевізійне шоу, в якому ти береш участь. кілька років тому був «Х-Фактор». Як ти потрапив на «Поле»?
– Люблю шоу такого роду. Не тільки музичні, а й формат вікторин. Перший сезон, який знімався у Нідерландах, дивився по телевізору і досить непогано відповідав, сидячи вдома. Тоді не знав, що буде другий сезон, хоча хотів спробувати свої сили у квіз-дуелях. Потім моя дівчина повідомила, що другий сезон буде зніматися в Києві, і порадила мені подати заявку. Не дуже вірив, що мене оберуть, але раптом зателефонувала кастинг-менеджерка й сказала, що я допущений до онлайн-кастингу. Згодом отримав повідомлення про затвердження мене як одного з цікавих учасників.
– Учасники самі обирали категорії?
– Нам на вибір давали багато категорій. Попросили обрати п’ять, на яких ми знаємося найкраще, й три, в яких не стовідсотково впевнені. На кастингу я відповідав на запитання обраних мною категорій. Враховуючи мій рід занять, за мною затвердили категорію «Музичні колаборації».
– Є думка, що це шоу трохи примітивне. Тобі так не здається?
– В жодному разі. Справа в тому, що, коли дивишся по телебаченню, не одразу можеш зрозуміти, що відбувається. Фішка не в тому, що треба назвати те, що зображено на екрані. По-перше, потрібна швидкість реакції, щоб дати якомога більше правильних відповідей. По-друге, треба вірно сказати українською. Одна учасниця сказала «творог» замість «сир». Ще одна не згадала слово «парасолька» і таке інше. Особливо це важливо, коли граєш в категорії суперника.
– Звернула на себе увагу доброзичлива атмосфера. Ті, хто вибував, щиро бажали успіху суперникам.
– Так і було. Ми перезнайомилися, один одного підтримували. Всі цікаві, різносторонні особистості. Це дружна гра, без агресії та образ. В студії панувала дуже крута атмосфера. Тільки добрі спогади і слова стосовно ведучого. Фіма щиро всіх підтримував навіть коли камери вимикалися. Головна режисерка, асистенти, оператори, гримери піклувалися про учасників, до всіх ставилися з повагою. Це було дуже круто.
– За кого з учасників вболіваєш?
– За Фредді, з яким ми потоваришували. А ще за Олександру, з якою змагався. В принципі, нехай переможе сильніший, як кажуть у спорті.
– До речі, про спорт. Що сказав батько, коли ти програв у спортивній категорії?
– Мені було прикро не за себе, а тому що тато дивитиметься, а я Дениса Силантьєва не назвав. Але він мене заспокоїв, підтримав. Сказав, щоб я не засмучувався, що це гра, що я впевнено дійшов до півфіналу.
– Ти поводив себе досить впевнено. Навіть Фіма назвав тебе шоуменом.
– Я намагався бути самим собою, не грав якусь роль. Відчув атмосферу і з’явилася впевненість, азарт. Взагалі на шоу треба себе поводити відповідно.
– Є підозра, що це не останнє телевізійне шоу, в якому ти брав участь.
– Так і є, не останнє.
«Народний синоптик»