Васо, Самвел та інші

Прокуратура повідомила про викриття у Кропивницькому злочинної групи, яка займалася розбоями, вимаганнями та крадіжками.

Повідомляється, що очолював угруповання кримінальний авторитет, який рік тому звільнився з в’язниці. Йому і спільникам інкримінують напад на військового, заволодіння його смартфоном, а потім і 160 тисячами гривень з банківського рахунку. Зазначається, що злочинці, відбираючи телефон, завдали військовослужбовцеві поранення з трамватичної зброї. І це не один військовий, який постраждав від них. Інші втратили смарфони, а потім і гроші на рахунках, довірившись чарівним незнайомкам – ті підсипали їм у напої антипсихотичні препарати. Обшукавши помешкання підозрюваних, правоохоронці знайшли холодну та травматичну зброю, наркотики, банківські карти.

Голова Національної поліції Іван Вигівський назвав прізвисько ватажка цього угруповання – Васо. Також повідомив: Васо – 44 роки, він – колишній «смотрящий» за Кропивницьким слідчим ізолятором, справа про звинувачення його в поширенні злочинного впливу розглядається в суді. Інформація від Вигівського проілюстрована знімком чоловіка без сорочки, в татуюваннях на грудях і плечах. Немає сумнівів, це і є Васо.

З’ясувавши з власних джерел його повне ім’я (Вусал) та прізвище (називати не будемо, обмежимося першою літерою – Б.), «УЦ» знайшла на порталі «Судова влада України» купу ухвал стосовно нього і його ймовірних спільників. Виявляється, досудове розслідування стосовно Б. і компанії розпочалося ще 2021 року. Їм інкримінують розповсюдження наркотиків, поширення злочинного впливу, незаконне поводження зі зброєю. Час від часу слідчі судді продовжують їм перебування під вартою. А у серпні 2024 року Кропивницький апеляційний суд постановив декого з них звільнити з-під варти і застосувати домашній арешт.

До речі, у червні минулого року тоді ще Кіровський (тепер Фортечний) районний суд Кропивницького ухвалив вирок в подібній справі. Фігуранти – троє в’язнів Кропивницької виправної колонії, серед них – Самвел П. Ось як в обвинуваченні описано його злочинну діяльність: «прийнявши на себе всю повноту неформальної влади над засудженими на території ДУ “Кропивницька ВК №6”, перебуваючи в статусі підвищеного злочинного впливу, користуючись авторитетом, яким автоматично наділявся носій вказаного статусу “смотрящий”; забезпечував надходження на територію установи наркотичних засобів, тютюнових виробів, продуктів харчування та мобільних телефонів, їх розподіл серед засуджених, які вели “правильний” у його розумінні за “злодійськими традиціями” спосіб життя; здійснював неухильний контроль за виконанням визначених ним злодійських правил та обов`язків ув`язнених в установі; виконував функції зі збору й розподілу коштів, у тому числі, здобутих злочинним шляхом, зокрема від збуту, розповсюдження, передачі наркотичних засобів, поповнення ними так званого злодійського “общака” й подальшого спрямування їх як для підтримки функціонування кримінальних елементів на волі, так і поширення власного злочинного впливу й авторитету серед засуджених колонії; забезпечував ведення з цією метою “бухгалтерії” (так званих “списків”) обліку, надходження і витрачання вищезгаданих коштів, через здійснення відповідних записів; здійснював віднесення засуджених до злочинних каст (“бродяги”, “мужики”, “козли”, “чорти”, т.д.), переведення їх до нижчої касти за вчинення дій, які виходять за межі злодійської моралі; вирішував спори між ув`язненими з точки зору неписаних кримінальних “законів”, визначення обґрунтованості претензій, прийняття рішень про необхідність покарання винуватців та яким воно має бути, тобто, виступаючи, таким чином, у ролі “мирового судді”, який має право призначати “винному” на його розсуд покарання, у тому числі фізичні, які полягають у груповому побитті, забороні користуватись життєво необхідними благами на певний час, зміну умов “проживання” в колонії, примушування до виконання ганебної роботи тощо».

П. розповів у суді, що, мовляв, до наркотиків ніякого стосунку не має, не є кримінальним авторитетом з особливими повноваженнями. «Я – звичайний арештант», – запевняв.

Суд визнав, що вина П. в поширенні злочинного впливу – не доведена, і виправдав його. Але визнав винним у розповсюдженні наркотиків і засудив до позбавлення волі на одинадцять років. Інших двох теж визнано винними у збуті наркотиків, кожного засуджено до десяти років ув’язнення.