Рекрутинг: ефективність доведена

Перші центри рекрутингу української армії були відкриті у лютому минулого року. У Кропивницькому такий працює в приміщенні ЦНАПу. Паралельно почали працювати рекрутингові центри різних військових підрозділів. Ми багато про це писали і вирішили дізнатися, наскільки їхня діяльність наразі ефективна.

Нашим респондентам було поставлено кілька запитань: чи виправдовує себе рекрутингова діяльність? Можливо, змінилися підходи і методи? Якщо все добре, то чи доцільні ТЦК та СП?

Юрій (Avis), керівник рекрутингового підрозділу 14-го окремого полку БпАК Сил безпілотних систем:

– Можна констатувати, що збільшилася конкуренція всередині рекрутингу. Зараз найкращий час для цивільних людей долучитися до ЗСУ. Дуже багато підрозділів вклалися в розвиток рекрутингу: медіа, соціальні мережі, розробка концепції, просування бренду. Тепер вибір у людей набагато більший, кандидати розглядають кілька пропозицій. Це нагадує класичний комерційний рекрутинг.

Ми конкуруємо не тільки з ТЦК, а й з іншими підрозділами. Нам треба бути кращими та пропонувати людям щось більше, ніж вони можуть отримати в іншому підрозділі, щоб обрали саме нас. Це закономірно і абсолютно правильно. Саме таке ставлення до потенційних кандидатів є партнерським.

Якщо хочемо, щоб відгукнулися саме на наше оголошення, треба вибудовувати комунікацію на рівні рекрутингу. Нашими головними амбасадорами, на щастя, є наші військовослужбовці. Ми провели опитування серед людей, які долучилися до нас протягом року, і дізналися багато цікавого. Виявилося, що рекомендації тих, хто в нас служить, є ключовим фактором при прийнятті рішення для наших новобранців. Це змушує нас вибудовувати військовий менеджмент таким чином, щоб наші військовослужбовці рекомендували наш підрозділ. Ми зараз напередодні подій, пов’язаних з розширенням нашого підрозділу, і я як керівник рекрутингу на таких амбасадорів розраховую найбільше.

Наш рекрутинг чітко сфокусований на кваліфікації, обираємо саме тих людей, які мають знання, навички, вміння для тієї посади, на яку вони відгукуються. Люди, які мають військовий досвід в конкретній сфері, для нас є пріоритетними. Відсотків 75 наших «новобранців» – це військові, які до нас переводяться з інших підрозділів. Їм є з чим порівнювати, і саме вони охоче радять нас своїм цивільним друзям та побратимам з минулих підрозділів.

Командування ставить перед нами доволі важливі і складні бойові задачі. Для того, щоб їх виконувати якісно, щоб демонструвати показники, які є, ми використовуємо найкращі ресурси, які доступні. Все, що ми робимо, відбувається завдяки алгоритму, який Міністерство оборони запровадило в минулому році, – «Армія+». Цей ресурс ми використовуємо, щоб в своєму напрямку бути максимально ефективними. А нашу ефективність доводить те, що за серпень майже 25 відсотків спроможності російської нафтопереробки виніс наш підрозділ. Маю на увазі уражені НПЗ. До цього були заводи, які працюють на ВПК, аеродроми і таке інше.

Наша спеціалізація – це операції з глибинних уражень. Ми виконуємо бойові завдання, які в ЗСУ мало хто виконує. Це те, що цікаво інженерно-технічним спеціалістам, операторам БПлА. Унікальність бойових операцій – це ще один елемент конкурентності нашого підрозділу в контексті рекрутингу.

Є випадки, коли ми відмовляємо кандидатам. По-перше, за станом здоров’я. По-друге, на рівні перевірки з безпеки. Нам не потрібні люди, які мають серйозні кримінальні проблеми. Тільки ці дві категорії ми відхиляємо після першого знайомства, а решту розглядаємо. Якщо бачимо, що людина може бути корисною на вакансії, яка зараз не актуальна, ми переміщуємо її в кадровий резерв. Цей резерв накопичуємо, час від часу повертаємося до нього – якщо вакансія актуалізується, то рекрутери зв’язуються з кандидатом з кадрового резерву.

Також ми співпрацюємо з Центрами рекрутингу Міністерства оборони, створеними в багатьох населених пунктах. Сказати, що це суперефективно, не можу. За весь період ми отримали всього близько сімдесяти людей від центрів і декого з них прийняли в підрозділ. Вважаю, головна проблема в тому, що в них немає медійної підтримки. А рекрутинг інакше не працює.

Скажу про ТЦК. В них є два канали долучень: мобілізація і контракт. З контрактниками ми співпрацюємо, але більша частина кандидатів, яких опрацьовують ТЦК, – це мобілізація. Ми ж маємо справу лише з добровольцями. В нас трохи інше стратегічне бачення щодо комплектації. Кожен ТЦК має свої плани, в які бригади вони мають направляти кандидатів, яких вони мобілізували. Наша частина для них не є в пріоритеті.

Проте, якщо уявити, що просто зараз прибрали всі ТЦК, то до цього не готові Збройні сили України. Не у всіх військових підрозділах рекрутинг побудований на належному рівні. Те, що ми робимо, – це трансформація знизу. Підрозділ усвідомлює, що проблему треба вирішувати власними силами, і вирішує. Зараз ТЦК – це важлива складова Сил оборони. Завдяки ним ми маємо лінію бойового зіткнення там, де вона є. Ми в жодному разі не є альтернативою територіальним центрам комплектації. Без ТЦК, без їхньої роботи не буде Збройних сил.

Олександр Новаков, командир стрілецького взводу 1-го батальйону 121-ї окремої бригади ТрО:

– Система рекрутингу взагалі ефективна. Зараз багато військовозобов’язаних у розшуку: хтось ВЛК не пройшов, хтось не оновив дані. Вони мають усвідомлювати, що рано чи пізно все-таки доведеться йти до ТЦК та йти служити туди, де зараз є потреба. Рекрутинг – вихід з цієї ситуації, де людина сама обирає бригаду, посаду і служить. До нас такі звертаються, тобто система працює.

В нас п’ять батальйонів, вакансії є, можемо прийняти багато людей. Але лише придатних до служби, навіть не обмежено придатних. До нас можна піти служити як за контрактом, так і по мобілізації, людина сама обирає. Відмовили ми лише у двох випадках: одна людина не пройшла психологічний тест, інша за станом здоров’я – перенесла інфаркт і не знала про це. Якщо у людини є бажання доєднатися до нас, та не має якихось протипоказань за станом здоров’я чи інших, ми завжди йдемо на зустріч.

Навчання обов’язкове. Доки людина не пройде базову військову підготовку, не залучається до виконання операцій. БЗВП зараз триває від 45 до 50 днів. Після навчання відправляємо людину на адаптацію, де з ними працюють наші інструктори протягом двох тижнів. Після цього роз’їжджаються по своїх батальйонах. Якщо посада специфічна, то тоді ще буде додаткове фахове навчання.

Закликаю звертатися до рекрутингових центрів. Зокрема, до нашого підрозділу. Захищатимемо країну разом, будемо побратимами.