«Копатиму картоплю в інший день»

Наталія Осадча народилася 24 серпня 1991 року.

– Мама розказувала, що після пологів, коли вже була в палаті, дізналася з телевізора: Верховна Рада проголосила незалежність України.

Родом Наталка – з Володимирівки Кропивницького району. Її день народження відзначали у сімейному колі, поки не стукнуло 10 років.

– 2001 року викликали в облдержадміністрацію. Були інші діти, які народилися в День Незалежності. Привітав Моцний, подарував фотоапарати, – Наталія згадала тодішнього голову облдержадміністрації Василя Моцного. – Фотоапарати були заряджені плівкою. Нас повели в краєзнавчий музей, ми там фотографували різні експонати. Фотоапарат хоч і простенький, «мильниця», але працює досі. На 15-річчя мене запросили в райдержадміністрацію. Я ж одна така в Кіровоградському районі! Подарували кухонний комбайн. Теж діє по цю пору. Салати роблю, чоловіка радую. І паспорт у мене особливий, із записом: видано 24 серпня. Спеціально виготовили до Дня Незалежності.

На зустріч з кореспондентами «УЦ» Наталя принесла чималенькі – розміром як грамота переможцеві соцзмагання – листівки з вітаннями від Віктора Ющенка, Василя Моцного, а також фотографію, на якій вона в компанії однолітків та голови облдержадміністрації.

– Закінчивши школу у Володимирівці, поїхала в місто, вивчилася на кухаря-кондитера. Підходящої роботи за спеціальністю не знайшла. Влаштувалася швеєю на «Зорянці». Шити подобається змалечку. Маю машинку, шию нею все, що потрібно. І вишиваю – рушники, серветки, ікони. Тепер працюю санітаркою в аптеці.

Розповіла Наталя й про найрідніших людей. Із Сергієм Суржком вона – три роки. Познайомилися у Фейсбуці. Мешкають у Кропивницькому. Батько, Віктор Григорович, – і слюсар, і токар, і зварник, і коваль. Працював у сільгосппідприємствах у Володимирівці та Могутньому. Лагодить все – від дверних замків до автомобілів. Коли служив строкову, опанував гітару. Потім довгенько грав у володимирівському ВІА. Нинішнього літа вийшов на пенсію. Мати, Світлана Вікторівна, працювала дояркою, нині – домогосподарка. Роботи у Наталчиних батьків вистачає – корівка, свинка, город. Наталка з чоловіком допомагають їм. Кожні вихідні – в село. Але на День Незалежності не планують, як багато українських селян, копати картоплю.

– До нас приїдуть наші батьки. Посидимо. Може, сходимо кудись.