Титанова стійкість

Андрій Бродський, керівник «Велти» – одного з найуспішніших і проривних гірничо-видобувних і переробних  підприємств України, розташованого поблизу Новомиргорода, – завжди був бажаним гостем «України-Центр». З початком російської агресії проти України він зайняв активну громадсько-патріотичну позицію, одним з перших звернувся до громадян РФ і світу: «Я обращаюсь к россиянам и русскоязычным жителям многих стран земного шара, к русскоговорящим жителям Израиля, Германии и США.

Я – Андрей Бродский, мне 49 лет, и я безумно люблю свою страну Украину. Я люблю своих родителей и друзей, люблю свою семью и свой бизнес, который создавал 30 лет. Я очень сильно люблю свой город и свой образ жизни!

Но сегодня рано утром я проснулся от звука бомб, падающих на мой родной город! Сегодня русские солдаты перешли границу моей страны с тем, чтобы убить меня, моих близких и уничтожить тот образ жизни, который мы создавали и который, как оказалось, просто не понравился Путину.

Я обращаюсь к вам, русскоговорящие! Я точно такой же русскоговорящий! Меня никто никогда не притеснял, и меня не надо защищать от моей родной Украины!

Призываю вас, выйдите на улицы своих городов с протестами. Подайте голос! Иначе на вашей совести будет лежать несмываемое пятно»…

Керівник підприємства повідомив, що «Велта» перерахувала 2 млн грн на потреби ТрО Кіровоградської області та на підтримку Збройних Сил України, а також завчасно виплатила заробітну плату працівникам за лютий.

Ми зателефонували Андрію Вікторовичу 4 березня, під сигнал повітряної тривоги,  і попросили прокоментувати останні події: «Після початку війни світогляд західної  спільноти змінився, нам дійсно почали допомагати, висловлювати співчуття, наші партнери підтримують, і взагалі, світ переймається Україною, але від військової загрози нас врятують лише ЗСУ й ми самі. Після захоплення атомних станцій стало зрозуміло, що вони готові на все – люди, країна та її лідер готові йти до крайньої межі, якої для них не існує. У цих умовах нам залишається робити те, що й робимо ці дні – боротися, боронити себе та свої родини, армії триматися, іншого виходу не бачу».